Справа № 211/4086/19
Провадження № 2-а/211/88/19
іменем України
23 серпня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ступень Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до УПП в Полтавській області та просить суд скасувати постанову серії ДП18 № 055748 від 10 липня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 121 КУпАП, посилаючись відсутність доказів вчинення ним вказаного правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що постановою серії ДП18 № 055748 складеної 10 липня 2019 року на ділянці 111 км. автомобільної дороги М-17 поліцейським Дубиною К.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 121 КУпАП. Згідно вказаної постанови, 10 липня 2019 року близько 12-10 години він керував транспортним засобом Volkswagen Crafter, державний номер НОМЕР_1 , який використовувався для надання послуг з пасажирських перевезень, на ділянці 111 автомобільної дороги М-17, маючи несправний вогнегасник, чим порушив п. 31.4.7 є) ПДР України. Не оспорює того факту, що дійсно був зупинений поліцейськими та на їх вимогу надав для огляду наявний в салоні автомобіля вогнегасник. Однак при його огляді було з'ясовано, що черговий огляд вогнегасника має відбутися 25 липня 2019 року, однак поліцейськими було заявлено, що оскільки до чергового технічного огляду залишилось декілька днів, то він майже не дійсний, тому скоїв правопорушення, а саме керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. На його заперечення, що цей вогнегасник був придбаний 25.07.2018 р. та строк чергового технічного огляду ще не скінчився, працівники поліції не взяли до уваги. При цьому їх посилання на порушення п. 31.4.7 є) ПДР він вважає необґрунтованими, оскільки в зазначеному пункті містяться вимоги лише про наявність вогнегасника у транспортному засобі, але він у нього був і в належному стані. Тому оскільки працівники поліції, нехтуючи наявними обставинами про відсутність з його боку будь-яких порушень правил дорожнього руху, незаконно винесли постанову пор притягнення його до адміністративної відповідальності, грубо порушуючи положення діючого адміністративного законодавства, просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 19 липня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату слухання були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили.
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні вимог наполягає з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лобач А.В. звернулася до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника, просить відмовити в задоволенні вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
В обґрунтування відзиву зазначено, позивач в порушення вимог п. 2.3 (д) ПДР створював своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, оскільки відповідно до п. 31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів за відсутності працездатного вогнегасника на легковому, вантажному автомобілі, автобусі. Забороняється використання вогнегасників без пломб та із закінченням терміну придатності. При винесенні оскаржуваної постанови інспектор керувався ПДР, КУпАП, в постанові чітко описано правопорушення, яке було скоєно, а тому він діяв в межах правового кола та не порушував норм права. Тому беручи до уваги те, що позивач порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом, 10 липня 2019 року поліцейським Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову серії ДП18 № 055748 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 7 - копія постанови).
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 10 липня 2019 року близько 12-10 години керуючи транспортним засобом Volkswagen Crafter, державний номер НОМЕР_1 , який використовувався для надання послуг з пасажирських перевезень, на ділянці 111 автомобільної дороги М-17, мав несправний вогнегасник, чим порушив п. 31.4.7 є) ПДР, ДСТУ 3649 від 2010 р., за що притягнутий до відповідальності за частиною другою статті 121 КУпАП.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.
Згідно з підпунктом д) пункту 2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до пункту 31.4.7.(є) ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.
Відповідальність за частиною другою статті 121 КУпАП настає у разі порушення водієм вимог щодо заборони експлуатації автомобіля без наявного працездатного вогнегасника.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частинами першою, другою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наведеного вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.
В той же час відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав, зокрема у справі відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ПДР відповідачем надано не було.
Одна лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення, судом встановлено наявність порушень процесуальних прав позивача як особи, відносно якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 134, 139, 243-246,286 КАС України , суд, -
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ДП18 № 055748 від 10 липня 2019 р. винесену інспектором Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 121 КупАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня його проголошення.
Суддя Д.М.Ніколенко