Ухвала
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 497/1398/17
провадження № 61-9422ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 30 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у квітні 2019 року подано касаційну скаргу на рішення Болградського районного суду Одеської області від 30 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 14 травня 2019 року, цю касаційну скаргу призначено судді Пророку В. В.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року № 662/0/226-19 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-9422ск19 12 червня 2019 року призначено судді Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року зазначену касаційну скаргу було залишено без руху для усунення виявлених недоліків до 22 липня 2019 року, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали, зокрема, запропоновано заявнику надати касаційну скаргу викладену державною (українською) мовою.
13 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: клопотання про зміну і доповнення касаційної скарги, які викладені іншою мовою аніж державна.
Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи заявника, викладені в матеріалах, що надійшли на усунення недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений в тому числі і за ініціативою суду.
Оскільки заявником вимоги ухвали суду від 21 червня 2019 року в повному обсязі не виконані, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись частиною другою статті 127 ЦПК України,
Продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги до 21 вересня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков