23 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 752/18635/15-ц
провадження № 61-15109ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року,яка не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з цим, заявник звернувся з клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки, позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків не пов'язані з порушенням прав заявника про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому він не звільнений від сплати судового збору.
За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 600,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За позовними вимогами майнового характеру (про стягнення грошових коштів), заявник за подання касаційної скарги має сплатити 16 000,00 грн.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку -207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 23 вересня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун