Ухвала
Іменем України
27 серпня 2019 р.
м. Київ
Справа № 753/21353/18
Провадження № 51-4201ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, 2013 року народження, не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 27 жовтня 2016 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 359, 69 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 27 січня 2017 року по відбуттю покарання.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено без змін у виді домашнього арешту. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 визначено обчислюватиз дня його фактичного затримання після вступу вироку в законну силу. Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року ОСОБА_5 24 жовтня 2018 року, приблизно о 18.15 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-г, підійшов до автомобіля «Mitsubishi Lancer», за допомогою заздалегідь підготовленого обладнання відкрив замок, звідки, діючи повторно, таємно, викрав належне ОСОБА_6 майно, а саме: холдер на 56 дисків вартістю 58.50 грн., в якому знаходилися диски у кількості 71 одиниці вартістю 05.50 грн. на загальну суму 390.50 грн.; батарейки ААА «Ватра» у кількості 2 одиниці загальною вартістю 30 грн., рулетку «EXPERT» вартістю 50 грн., автомобільний зарядний пристрій «Griffin» вартістю 166.67 грн., автомобільний зарядний пристрій USB вартістю 50 грн., кабель Micro USB вартістю 60 грн., пензлик вартістю 03.31 грн., маркер вартістю 20 грн., носові хустки у кількості 2 одиниць, які матеріальної цінності не мають, а всього на загальну суму 828.98 грн., та з місця вчинення злочину зник.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 рокуза апеляційною скаргою обвинуваченого було змінено вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року в частині призначеного ОСОБА_5 покарання, а саме пом'якшено покарання та за ч. 2 ст. 185 КК й зменшено його до 2 років позбавлення волі. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , посилаючись на незаконність судових рішеннь, невідповідність призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі засудженого, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду змінити і призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Зокрема, вважає, що незастосування ст. 75 КК України до ОСОБА_5 призвело до суворості призначеного йому покарання. Необхідним і достатнім для виправлення засудженого вважає призначення йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, й на підставі ст. 75 КК України вбачає доцільним звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Мотиви суду
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кримінально-правова оцінка його діяння за ч. 2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Стосовно доводів захисника про суворість призначеного йому покарання, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, а також визначити можливість виправлення засудженого без відбування покарання з застосуванням положень ст. 75 КК України.
Вирішення судом питання про призначення ОСОБА_5 покарання, а також можливості звільнення його від відбування покарання з випробуванням, ґрунтується на наведених вимогах закону.
Як убачається зі змісту доданих до касаційної скарги копій судових рішень, обираючи ОСОБА_5 покарання, суди належним чином врахували ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості; обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий; на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, 2013 року народження, стан здоров'я. Обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, враховані. Обставини, що обтяжують покарання, визначені як відсутні.
Щодо застосування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, як про це просить захисник, суд не знайшов для цього обґрунтованих підстав. Таких підстав не вбачається й у змісті поданої касаційної скарги.
Київський апеляційний суд при перегляді справи за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 повною мірою врахувавши вищевказані обставини, а також вартість викраденого майна, позитивну характеристику за місцем роботи, дані, про те, що обвинувачений постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, пом'якшив засудженому покарання та призначив за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На думку колегії суддів касаційного суду, місцевий та апеляційний суди обґрунтовано визнали недоцільним застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, оскільки його виправлення, враховуючи вищевказані обставини, можливе лише за умови його ізоляції від суспільства.
Колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав вважати, що незастосування судами до засудженого положень ст. 75 КК України призвело до призначення явно несправедливого покарання через суворість, колегія суддів касаційного суду не убачає.
Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника та копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Що стосується клопотання захисника про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції, то в силу ч. 1 ст. 430 КПК України це питання вирішується лише після відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3