Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 320/6489/16-ц
провадження № 61-19229св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
представники позивача: Ковалишкін В ' ячеслав Валерійович , Сокуренко Наталія Вікторівна ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі судді Сметаніної А. В. від 11 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Дзярука М. П., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А. від 26 квітня 2017 року,
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Позовна заява мотивована тим, що 29 травня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 9 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є його син ОСОБА_3 12 липня 2016 року до відповідача було направлено лист-претензію, згідно якої позивачем було пред'явлено свої вимоги до спадкоємця ОСОБА_4 , але ним ніяких дій на погашення кредитної заборгованості спадкодавця вчинено не було.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 8 997,31 грн заборгованості за кредитним договором від 29 травня 2008 року б/н.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2017 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки банк не надав належних та допустимих доказів прийняття відповідачем спадщини після смерті свого батька, складу спадкового майна та його вартості для визначення меж відповідальності спадкоємця, то відсутні правові підстави для задоволення позову.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про недоведеність позову відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2017 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав за однією адресою зі своїм батьком ОСОБА_4 , а тому в силу вимог частини третьої статті 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину після смерті спадкодавця. Обставини щодо складу та вартості спадкового майна в силу вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року має доводити відповідач. Суд не сприяв у збиранні доказів щодо наявності у спадкодавця спадкового майна.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 320/6489/16-ц з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 29 травня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 9 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника становила 8 997,31 грн, яка складається із: 8 787,82 грн заборгованості за кредитом та 209,49 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.
23 січня 2016 року банк звернувся до Мелітопольської державної нотаріальної контори із претензію кредитора № SAMDN50ОТС000707991 з метою вияснення кола спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_4 , а 05 липня 2016 року направив лист-претензію № SAMDN50ОТС000707991 на ім'я ОСОБА_3 про погашення кредитної заборгованості.
Згідно спадкової справи Мелітопольської державної нотаріальної контори, заведеної за претензією кредитора, ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини та відмову від неї після смерті спадкодавця не звертався.
Згідно копій паспортів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 місцем їх реєстрації є квартира
АДРЕСА_1 .Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України 2004 року).
Враховуючи недоведеність позивачем факту наявності та об'єму спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , у межах вартості якого спадкоємець останнього несе відповідальність перед кредитором, колегія судів погоджується із висновками судів про необґрунтованість позову банку до спадкоємця боржника.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун