Ухвала
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 761/33183/17
провадження № 61-13245ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Тітова М. Ю.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, 3% річних та інфляційних втрат,
У вересні 2017 року ПАТ «Київенерго» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з останнього заборгованість у розмірі 38 324 грн 42 коп., яка складається із: заборгованості за надані послуги з центрального опалення у розмірі 13 985 грн 59 коп., заборгованості за постачання гарячої води у розмірі 17 670 грн 89 коп., 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 6 667 грн 94 коп.
У лютому 2019 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго») подало до суду заяву, у якій, посилаючись на статтю 55 ЦПК України, просило замінити позивача у даній справі його правонаступником, у зв'язку з укладенням між КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» та ПАТ «Київенерго» 11 жовтня 2018 року договору про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18 та № 602-18.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2019 року, замінено позивача у справі з ПАТ «Київенерго» на КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Задовольняючи заяву КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», суди виходили із наявності підстав для заміни сторони позивача на його правонаступника.
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2019 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення, у задоволенні заяви щодо правонаступництва відмовити та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що розгляд заяви про заміну позивача у справі судом першої інстанції проводився без його участі та виклику, що призвело до порушення його процесуальних прав та права на справедливий розгляд.
Вказує, що суди, у порушення статті 512 ЦК України, не врахували, що договору (правочину) між ним на первісним кредитором (позивачем), юридичною особою, ніколи не існувало, на обов'язковість письмової форми щодо якого вказує стаття 207, частина перша статті 208 ЦК України та водночас, які вказують на невчинення правочину та відсутність його, оскільки в матеріалах справи такого правочину між ним та позивачем не існує, а отже, виключає саму заміну кредитора в правочині (договорі) за його відсутністю.
Зазначає, що судами не враховано, що договірні відносини можуть мати, місце та тривати у нього тільки з виконавцем послуг на час їх надання, інші особи Законом виключаються.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2019 рокунеобхідно відмовити з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» укладено договори про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 та № 603-18, відповідно до умов яких ПАТ «Київенерго» відступив, а КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» набуло:
- право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого постачання та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та /або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів;
- право грошової вимоги до споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року №601-18, від 11 жовтня 2018 року № 602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов'язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачами обов'язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню із споживачів.
Відповідно до додатку №1 та додатку №2 до вищевказаних договорів, права вимоги за договором (особовим рахунком) № НОМЕР_1 за послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, 3% річних та інфляційних втрат щодо споживача ОСОБА_1 перейшло до КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Звертаючись до суду із заявою КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» просило замінити позивача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника - КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Частиною 1 статті 55 ЦПК України встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 цього Кодексу визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором.
Таким чином, зважаючи на положення чинного законодавства і враховуючи, що ПАТ «Київенерго» передало свої права грошової вимоги до споживача ОСОБА_1 щодо отримання останнім послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, 3% річних та інфляційних втрат КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», суди дійшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну позивача його правонаступником у даній цивільній справі.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд заяви про заміну позивача у справі судом першої інстанції проводився без участі та виклику ОСОБА_1 , є необґрунтованими з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про призначення справи до розгляду на 07 лютого 2019 року, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судове засідання останній не з'явився.
КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» 07 лютого 2019 року подало заяву про заміну сторони, у зв'язку з чим місцевий суд відповідно до положень статті 55 ЦПК України розглянув в судовому засіданні подану заяву.
Доводи касаційної скарги про те, що судами не враховано, що договору (правочину) між ним та первісним кредитором ПАТ «Київенерго» не існувало, оскільки правочин в письмовій формі не було укладено і ця обставина, унеможливлює заміну первісного кредитора на нового кредитора, не заслуговують на увагу, оскільки споживачі зобов'язані сплачувати за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а сам факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати за отримані послуги.
Таким чином, суди, задовольняючи заяву, дійшли до правильного висновку про обґрунтованість вимог КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального праване знайшли свого підтвердження, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2019 року.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, 3% річних та інфляційних втрат відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко М. Ю. Тітов