Справа № 752/16652/19
Провадження № 1-кс/752/8040/19
15.08.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62019100000000930 від 19.07.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
09.08.2019 р. слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , надіслав до суду клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62019100000000930 від 19.07.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке вилучене у ОСОБА_4 під час його затримання 08.08.2019 в порядку ст. 208 КПК України та належить останньому, а саме:
-мобільний телефон марки «Iphone 10» з серійним номером IMEI НОМЕР_1 .
Клопотання обгрунтовано тим, що Другим слідчим відділом (Відділом з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000930 від 19.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 у
не встановлений слідством час та місці вступив у попередню змову з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , розробили злочинний план направлений на одержання від ОСОБА_9 , який на даний час є директором ТОВ «Лінії контрактів» неправомірної вигоди в сумі 3 000 доларів США за не перешкоджання здійснення останнім господарської діяльності.
З метою реалізації свого злочинного умислу на отримання неправомірної вигоди, 09.07.2019 на адресу ТОВ «Лінії контрактів» надійшов запит з Київської місцевої прокуратури №2, за підписом прокурора ОСОБА_7 з вимогою на видачу дозвільних документів щодо діяльності АЗС.
Того ж дня, ОСОБА_9 зателефонував за телефоном вказаним в запиті та зустрівся з прокурором ОСОБА_7 біля приміщення Дарницького районного суду м. Києва.
Так, в ході зустрічі з ОСОБА_7 09.07.2019, перебуваючи біля приміщення Дарницького районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, О. Кошиця, 5 а, останній висловив вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів за не перешкоджання здійснення господарської діяльності ТОВ «Лінії контрактів». При цьому ОСОБА_7 повідомив, що подальше спілкування з приводу передачі йому неправомірної вигоди відбуватиметься за посередництва довіреної особи прокурора - ОСОБА_8 .
На виконання зазначеної вимоги та домовленості, того ж дня ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 та запропонував зустрітись для вирішення питання, яке попередньо обговорювалось з прокурором ОСОБА_7 .
09.07.2019 ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 біля входу в «Київський зоопарк», за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 32.
Під час вказаної зустрічі, з метою реалізації спільного умислу на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 повідомив, що він безпосередньо буде займатись питанням отримання неправомірної вигоди за вирішення щодо не перешкоджання Київської місцевої прокуратурою №2, в особі ОСОБА_7 здійснення господарської діяльності АЗС та висловив вимогу про необхідність передачі грошових коштів в сумі 2000 тисяч наступного дня, однак не вказав в якій валюті.
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу та створення умов, за яких ОСОБА_9 був змушений передавати неправомірну вигоду, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 17.07.2019 прибули о 15.30 за адресою; м. Київ, вул. 1 травня, за якою знаходиться модуль АЗГС, яка належить ТОВ «Лінія Контрактів», де останніми складено протокол огляду у кримінальному провадженні №42018101020000176. Після складення протоколу модуль АЗС було опечатано.
Створивши, використовуючи свої повноваження як прокурора, умови, за яких АЗГС, яка належить ТОВ «Лінія Контрактів», перестало працювати, та умови, за яких ОСОБА_9 не мав іншого виходу, як погодитися на передачу раніше обумовленої неправомірної вигоди прокурорам, ОСОБА_7 висунуто повторну вимогу про надання останньому неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США за закриття провадження, та в подальшому організації безперешкодної робити АЗГС.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 02.08.2019 під час зустрічі прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 уточнив суму та обставини за яких ОСОБА_9 повинен передати останньому грошові кошти в сумі 3000 доларів США, при цьому визначили, що 2000 доларів США ОСОБА_9 має передати через посередника ОСОБА_8 08.08.2019, а решту - 1000 доларів США пізніше, дата і час не обговорена.
Виконуючи вимогу прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ОСОБА_9 08.08.2019 о 19 год. 00 хв. прибув за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська 111/113, де зустрівшись із ОСОБА_8 , передав останньому попередньо домовлену із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за організацію безперешкодної робити АЗГС, яка належить ТОВ «Лінія Контрактів», при цьому отримавши в замін лист від імені прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 про відсутність претензій прокуратури до ТОВ «Лінія Контрактів».
В подальшому прокурор Київської місцевої прокуратури № 2
ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і ОСОБА_8 були затриманні в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.
08.08.2019 під час затримання в порядку передбаченому ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , останнім добровільно видано мобільний телефон марки «Iphone 10» з серійним номером IMEI НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до пакету зеленого кольору, горловина якого обв'язана ниткою кінці якої скріплено биркою з відтиском печатки «ДЛЯ ПАКЕТІВ ТУ ДБР У МІСТІ КИЄВІ» з пояснювальними написами та підписами учасників процесуальної дії.
Постановою слідчого від 09.08.2019 вищевказані речі визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.
Слідчий посилається на те, що наведені речі та предмети є тимчасово вилученим майном, в зв'язку з чим виникла необхідність про накладення на нього арешту з метою збереження речового доказу.
Слідчий в ході судового розгляду підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучення під час затримання підозрюваного майно, з метою збереження речових доказів, оскільки вони містять інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення у вигляді смс повідомлень, фото світлин, тощо.
Адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що вилучені речі відповідають критеріям ст.98 КПК України і містять сліди злочину або інформацію про його вчинення, хоча при вилученні речей могли здійснити огляд та встановити зазначені обставини.
ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом (Відділом з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, місцезнаходження якого місто Київ, проспект Голосіївський, 50, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000930 від 19.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
08.08.2019 під час затримання в порядку передбаченому ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , останнім добровільно видано мобільний телефон марки «Iphone 10» з серійним номером IMEI НОМЕР_1 , який вилучено та поміщено до пакету зеленого кольору, горловина якого обв'язана ниткою кінці якої скріплено биркою з відтиском печатки «ДЛЯ ПАКЕТІВ ТУ ДБР У МІСТІ КИЄВІ» з пояснювальними написами та підписами учасників процесуальної дії.
09.08.2019 р. слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , надіслав до суду клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62019100000000930 від 19.07.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке вилучене у ОСОБА_4 під час його затримання 08.08.2019 в порядку ст. 208 КПК України та належить останньому, а саме:
-мобільний телефон марки «Iphone 10» з серійним номером
IMEI НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено
Відповідно до положень ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду..
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У випадках, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправні впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собі форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальне провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
В силу положень ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
З наданих суду до клопотання письмових доказів вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 10» з серійним номером IMEI НОМЕР_1 , відповідає критеріям, визначеним ст.ст.98, 170 КПК України, оскільки воно може містити інформацію про вчинення кримінального правопорушення, бути доказом злочину.
Не застосування на даній стадії досудового розслідування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його зникнення.
З врахуванням викладеного, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню .
Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62019100000000930 від 19.07.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки Iphone 10 ІМЕІ НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя