Іменем України
23 серпня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Д з ю б і н В . В. ,
за участю в судовому засіданні:
особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_2 ,
переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КпАП України, та на підставі ст. 36 КпАП України піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_2 визнано винним у порушенні водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також - залишенні водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Згідно постанови, правопорушення вчинені за таких обставин.
29 березня 2019 року о 20:30 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Мерседес Бенц Е320", знак державної реєстрації НОМЕР_1 , просп. Григоренка, 23 в м. Києві, порушивши вимоги п. п. 2.3 (б), 2.10 (а), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку та не витримав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль "Фольксваген", знак державної реєстрації НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого негайно не зупинив автомобіль та залишив місце ДТП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , оспорюючи підстави та обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КпАП України, його винуватість у вчиненні ДТП за обставин, які зазначені суддею місцевого суду в оскаржуваній постанові, не доведеною належними та допустимими доказами, а також зазначаючи про те, що йому невідомо, хто керував 29.03.2019 року вказаним транспортним засобом, адже більш місяця цей автомобіль, хоч і належав йому на праві приватної власності де-юре, однак фактично право користування та розпорядження ним було передано іншій особі, просить постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 14.06.2019 року щодо нього - скасувати та провадження в адміністративній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу за викладених у ній обставинах; вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи скарги, обміркувавши викладені апелянтом доводи, суд апеляційної інстанції вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Винуватість ОСОБА_2 у порушенні водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також - залишенні водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, за обставин, встановлених у постанові, доведена наявними у справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким суддею районного суду надано належну оцінку в постанові.
При цьому, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність водія ОСОБА_2 у порушенні вимог п. п. 2.3 (б), 2.10 (а), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, який проявив неуважність, належно не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, керуючи автомобілем, виявив безпечність, при виникненні небезпеки і перешкоди для руху не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що спричинило пошкодження цих транспортних засобів, після чого негайно не зупинив керований ним транспортний засіб і залишив місце даної дорожньо-транспортної пригоди.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 суддею місцевого суду за ст. ст. 122-4, 124 КпАП України є правильною.
Що стосується доводів апелянта про розгляду справи у його відсутність, то з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час і місце судового засідання /а. с. 18 -21/.
Доводи апелянта про його необізнаність про особу, яка керувала належним йому на праві власності транспортним засобом у період 29.03.2019 року, апеляційна інстанція вважає надуманими, необґрунтованими та неспроможними, висунутими ним з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, з урахуванням вчинення ним двох правопорушень на транспорті, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд, -
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н