22 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2019 року у кримінальному провадженні №42018000000000675 від 22.03.2018 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України капітана юстиції ОСОБА_7 , про обрання відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання про відмову в обранні запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що прокурором не було доведено підстав для ініціювання до підозрюваної обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України. При цьому слідчий суддя вказав, що в матеріалах доданих до клопотання відсутні дані про перебування підозрюваної у міжнародному розшуку та навпаки, міститься повідомлення про те, що ОСОБА_8 не перебуває в міжнародному розшуку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання органу досудового розслідування та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку сторони обвинувачення, судом надано невірну оцінку фактичним обставинам кримінального провадження, та не враховано наявність ризиків в поведінці підозрюваної, передбачених ст. 177 КПК України, та підстави для розгляду клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Апелянт вказує, що відповідно до ст. 82,83 Правил Інтерполу по обробці даних, «червоне повідомлення» з метою встановлення місцезнаходження та затримання підозрюваного задля його екстрадиції може бути опубліковане Інтерполом лише за наявності судового рішення про тримання цієї особи під вартою та наголошує, що отримання відповідного судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 необхідне для фактичної організації здійснення її розшуку силами Інтерполу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника про необґрунтованість апеляційної скарги і необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю висунутого обвинувачення чи підозри. Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На думку колегії суддів, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000675 від 22.03.2018 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , оскільки вона перебуває за межами України та ухиляється від органу досудового розслідування.
Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання органу досудового розслідування, зазначивши, що стороною обвинувачення не доведено правових підстав, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, які повинні враховуватись судом при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме факту перебування підозрюваної у міжнародному розшуку.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, які на даному етапі кримінального провадження дають підстави вважати про ймовірно причетність підозрюваної ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, було доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим, як правильно зазначив слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що ОСОБА_8 на час розгляду слідчим суддею клопотання перебувала у міжнародному розшуку.
Враховуючи розділ 4 Інструкції «Про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів», затвердженої Наказом N 3/1/2/5/2/2 від 09.01.97, рішення про оголошення особи в міжнародний розшук на підставі запиту Національного центрального бюро Інтерполу в Україні приймає лише Генеральний секретеріат Інтерполу або Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. З огляду на лист Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України ( том 3, а.с.226-229), ОСОБА_8 каналами Інтерполу не розшукується та в обліках секретеріату Інтерполу не значиться. З доданих до клопотання документів не вбачається,що орган досудового розслідування намагався через можливості НЦБ Інтерполу в Україні встановити місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8
(отримати «синю картку»), що на переконання колегії суддів свідчило б про оголошення ОСОБА_8 в міжнародний розшук, та в подальшому давало б право на отримання ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене ухвала слідчого судді ґрунтується на вимогах чинного КПК України, а тому доводи прокурора про незаконність рішення слідчого судді є непереконливими.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 309,376, 403,404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України капітана юстиції ОСОБА_7 , про обрання відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора з доповненнями ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/4721/2019
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1