Справа №755/18967/17-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/7021/2019
20 серпня 2019 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Сліпченка О.І., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення,
05 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із названим позовом, де просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні належною йому на праві власності Ѕ частиною квартири АДРЕСА_1 та вселити його у вказану квартиру.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 вересня 2016 року він на підставі договору дарування став власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Інша Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .
Позивач вказує, що 22 лютого 2017 року він поставив відповідача до відома про те, що він є співвласником зазначеної квартири та попросив про зустріч для подальшого вселення.
Відповідачем було отримано лист, проте у зазначений у листі час відповідач на зустріч не з'явився.
Реакцією на лист стали телефонні дзвінки із твердженням про те, що він вселитися у квартиру не зможе.
Спочатку дана особа представилася як ОСОБА_4 , однак, в подальшому, дана особа визнала себе його представником по імені ОСОБА_5 .
Позивач також зазначає, що він намагався зустрітися з відповідачем через його представника з метою вирішення питання про вселення у квартиру, однак щодо цього йому було відмовлено у різкій формі.
Неодноразові намагання потрапити до квартири результату не принесли, а на телефонні дзвінки та дзвінки у двері ніхто не реагував.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Всел ено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що позивач, володіючи на праві приватної власності Ѕ частиною квартири АДРЕСА_1 , у вказаній квартирі проживати не має змоги, оскільки відповідач не надає доступу до житла, що призводить до порушення права володіння та користування належною ОСОБА_2 частиною квартири, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні його часткою спірної квартири та вселення позивача у квартиру підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його постановленні.
Просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, з посиланням на те, що він оскаржує право власності позивача на спірну квартиру, яке набуте за договором дарування частини квартири щодо якої заявлені вимоги про вселення до квартири.
Суд дослідивши матеріали справи вважає за необхідне його задовольнити, керуючись наступним.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини ( факти ), які є предметом судового розгляду.
При цьому, на переконання апеляційного суду, вирішення спору за даним позовом про вселення залежить від результатів розгляду справи №757/2141/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, що свідчить про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 251, 260, 261, 263 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення до набрання законної сили судовим рішенням в справі №757/2141/19-ц.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко