1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київський апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 19 серпня 2019 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 вересня 2019 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100 350 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя оцінивши відповідно до ст. 178 КПК України у сукупності обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у злочині у сфері службової діяльності; наведені дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу.
Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою і невмотивованою.
Зазначає, що обставини викладені в повідомлені про підозру та клопотанні про застосування запобіжного заходу не відповідають фактичним обставинамі заперечуються підозрюваним.
Зокрема, в повідомлені про підозру і клопотанні про застосування запобіжного заходу стверджується, що підозрюваний розробив злочинну схему, спрямовану на одержання для себе від ОСОБА_10 неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_10 дій, а саме: за сприяння у призначені судом покарання не пов'язаного із реальним позбавленням волі та одержав для себе від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2000 доларів США. Вказане твердження, на думку апелянта, об'єктивно не підтверджується жодним доказом і ґрунтуються на недопустимих доказах і припущеннях слідчого і прокурора.
Крім того, як стверджує сторона захисту, фактів і інформації, які переконливо свідчили б про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення в клопотанні слідчого і прокурора та доданих до нього і, зокрема, приєднаних за клопотанням захисту матеріалах міститься достатньо для висновку про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри. Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання помилково не звернув увагу на очевидну необґрунтованість повідомленої підозри і на недопустимі обставини і підстави на яких ґрунтується підозра.
Як зазначає апелянт, слідчий та прокурор посилаючись на наявність ризиків вказують на п.п.1, 2, 3 і 4 ст. 177 КПК України, проте не обґрунтовуючи при цьому фактично жодного.
Разом з тим, сторона захисту звертає увагу на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має сталі соціальні зв'язки, зокрема, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має неповнолітнього сина 6 років займається соціально корисною працею, а відтак має стабільний дохід, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, що виключає можливість переховування від органів досудового розслідування та суду
В змінах до апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави та покладенням обов'язків, оскільки ухвала слідчого судді є незаконною необґрунтованою і невмотивованою, судовий розгляд відбувся неповно, зокрема, без врахування рапорту ОСОБА_6 від 13 квітня 2017 року, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР під № 42018000000000677 від 23 березня 2018 рок, а саме рішення Голосіївського районного суду м. Києва постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону щодо застосування запобіжних заходів та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 можливо без застосування запобіжних заходів.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 23 березня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018000000000677, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
25 липня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Того ж дня, слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з одночасним визначенням застави передбаченого абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року вказане клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 вересня 2019 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100 350 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, вислухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_6 , в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який має вищу освіту, одружений, утримує малолітню дитину, раніше не судимий, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, незаконно впливати на іншого підозрюваного, свідка та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою ухилення від 5кримінальної відповідальності, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Враховуючи викладене, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані, на які посилаються в своїй апеляційній скарзі захисник та підозрюваний, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_6 , під вартою, матеріали судової справи не містять.
Крім того, посилання захисника та підозрюваного на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Твердження автора апеляційної скарги про те, підозра пред'явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається сторони захисту підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті в сом першої інстанції.
При цьому колегія суддів також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин справи, тяжкості злочину, визначив заставу, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційної скарги.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управляння Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 вересня 2019 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100 350 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11
Справа № 11-сс/824/4642/2019 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1