1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 19 серпня 2019 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Голубівка Луганської області, громадянин України, з вищою освітою, пенсіонер, інвалід ІІ групи, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 2002 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14, п.п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, до 28 вересня 2019 року включно, без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, врахував обставини, перелічені у ст. 178 КПК України та те, що досудове розслідування неможливо завершити у встановлені строки, оскільки на даний час у рамках кримінального провадження, триває проведення судових експертиз, не розсекречено матеріали НСРД, та не закінчено проведення інших обов'язкових процесуальних дій.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, захисник зазначає, що слідчим та прокурором не наведено посилань на матеріали, що підтверджують обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та на матеріали, що підтверджують обставини, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, не наведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою. Крім того, не обґрунтовано неможливості запобіганню заявленим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. При цьому, оскаржувана ухвала також не містить таких відомостей, в порушення вимог ст.ст. 194, 196 та 199 КПК України.
Разом з цим, доводи сторони захисту в оскаржуваній ухвалі не викладені. Водночас, останніми наведено об'єктивні докази: необґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, необґрунтованості заявлених у клопотанні слідчого ризиків визначених ст. 177 КПК України. Також, детально викладені обставини, які, у відповідності до ст. 178 КПК України, повинні враховуватись при обранні запобіжного заходу. При цьому, в оскаржуваній ухвалі зазначені обставини враховані не в повному обсязі.
Звертає захисник увагу і на те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не обґрунтована, викладені в ній фактичні обставини не підтверджуються доказами, які б переконали неупередженого спостерігача, що підозрюваний вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Більше того, встановлені досудовим слідством обставини свідчать про непричетність його до умисного вбивства ОСОБА_9 05 березня 2019 року, а доказів вчинення кримінального правопорушення 13 квітня 2019 року, органом досудового розслідування взагалі надано суду не було.
Крім того, захисник просить врахувати дані про особу підозрюваного, який пенсіонер, інвалід ІІ групи, офіційно не працевлаштований, з 1993 року по 2016 рік проходив службу в органах внутрішніх справ України, має вищу освіту та ступінь кандидата наук з державного управління, постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , одружений з ОСОБА_10 , яка являється громадянкою, що постійно проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення з зони ЧАЕС, має на утриманні неповнолітнього сина, 2002 року народження, який являється дитиною, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи, батьків похилого віку, які потребують його догляду. ОСОБА_6 , за час проходження служби в ОВС України, був неодноразово нагороджений грамотами, відзнаками та медалями. Майновий стан підозрюваного задовільний, він отримує пенсію в розмірі понад 7 000 гривень, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не судимий, повідомлення про підозру у вчиненні інших злочинів - відсутні, раніше запобіжні заходи до нього не застосовувались.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 05 березня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019100040001872, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14, п.п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
13 квітня 2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у готуванні до вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті двом і більше особам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14, п.п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 червня 2019 року включно.
31 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 5 місяців, тобто до 13 вересня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 04 серпня 2019 року включно.
30 липня 2019 року старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року зазначене клопотання слідчого задоволено.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя, з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14, п.п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірним причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 14, п.п. 1, 5, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, що є підставою для продовження застосування відносно підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, про що, ставиться прохання в апеляційній скарзі захисника.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків та інших причетних осіб у даному кримінальному провадженні, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишає існувати та вірогідність його настання є досить високою.
Вищевикладене нівелює доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Також, на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні клопотання слідчого обґрунтовано врахував те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо завершити у встановлені строки, оскільки на даний час у рамках кримінального провадження триває проведення судових експертиз, не розсекречено матеріали НСРД, та не закінчено проведення інших обов'язкових процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Продовжуючи ОСОБА_6 строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 , під вартою, навіть з урахуванням відомостей про стан його здоров'я, матеріали судового провадження не містять.
Посилання автора апеляційної скарги на обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України враховуються при застосуванні запобіжного заходу, зокрема, на дані, які характеризують особу підозрюваного в їх сукупності, стан його здоров'я та міцність соціальних зв'язків, не спростовують висновки суду про те, що останній може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не можуть бути самостійною підставою для задоволення апеляційної скарги захисника.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів провадження не вбачається.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу в їх сукупності, продовжив підозрюваному строк тримання під вартою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/4765/2019 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1