27.08.19
33/812/293/19
«27» серпня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.
за участю секретаря Тимошенка О.С.
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Алейніка В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 17.12.2018 р. до 10.04.2019 р., здійснювала продаж продуктів харчування та побутової хімії без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суддя допустив поверхневий розгляд справи, не встановивши всіх обставин, необхідних для вирішення справи по суті, не забезпечив її участь у розгляді справи, чим грубо порушив її право на захист та право на справедливий судовий розгляд.
Вважає, що суддею також порушено принцип безпосереднього дослідження доказів судом, так як суддя не викликав та не допитав свідків, пояснення яких стали підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Вказує, що свідки, на показання яких суд посилається, як на доказ її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, перебувають з нею в особистих неприязних відносинах. На думку апелянта, зазначені свідки можуть бути заінтересованими в результатах розгляду даної справи, що залишилося поза увагою суду.
Зазначає, що в постанові є лише посилання на те, що даним особам достеменно відомо про здійснення ОСОБА_1 торгівельної діяльності, однак не зазначено, в який саме період велася така діяльність.
Апелянт стверджує, що не здійснювала продаж продуктів харчування та побутової хімії в період часу з 17.12.2018 р. по 10.04.2019 р., як про це зазначено у постанові, оскільки з 17.12.2018 р. до 29.12.2019 р., вона перебувала на лікуванні на стаціонарному відділенні у Міській лікарні №3, що підтверджується копією довідки.
Пояснює, що вона раніше здійснювала торгівельну діяльність з магазину, розташованому на її присадибній ділянці. Така діяльність була зареєстрована у передбаченому законодавством порядку. Однак, наприкінці 2018 року, в неї раптово сильно погіршився стан здоров'я, через що вона зупинила свою господарську діяльність, маючи намір у подальшому її продовжити.
Зазначає, що так як приміщення магазину знаходиться на її присадибній ділянці, вона просто залишила у ній на зберігання товари побутової хімії та продукти харчування з тривалим терміном зберігання (крупи, макаронні вироби, олія тощо). Стверджує, що зберігала дану продукцію виключно з метою продажу після поновлення господарської діяльності в законному порядку, яку вона збиралася поновити після одужання. Наголошує, що увесь цей час (з моменту припинення господарської діяльності), вона не здійснювала продажу товарів іншим особам.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Алейніка В.А. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 встановлено такі порушення норм процесуального права, про які апелянт не зазначає, але ці порушення є визначальними для прийняття рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №108526 від 10.04.2019 р., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 17.12.2018 р. по 10.04.2019 р., здійснювала продаж продуктів харчування та побутової хімії без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Положеннями ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, що визначені, зокрема, Господарським кодексом України, Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного регулювання господарської діяльності», тощо.
За такого, протокол про адміністративне правопорушення обов'язково має містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність за ст. 164 КУпАП.
Диспозиція даної статті є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №108526 від 10.04.2019 р., складеного у відношенні ОСОБА_1 , неможливо встановити, які саме порушення нею допущено та якому закону вони суперечать.
За такого, суд вважає, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
За наведеного, порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, та не зазначення у протоколі обов'язкового реквізиту - норми закону, яку порушила ОСОБА_1 , позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, а, відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення.
У такому вигляді протокол про адміністративне правопорушення не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Ці сумніви, відповідно до положень ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови, оскільки суддя притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за протоколом, який складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, у зв'язку чим прийшов до невірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Зазначене є підставою для закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 конфісковане майно згідно акту конфіскації від 10.04.2019 р.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Фаріонова