Єдиний унікальний номер 227/541/19 Номер провадження 22-ц/804/1938/19
22 серпня 2019 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Санікової О.С., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Самойленко Г.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2019 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Сидоренко І.О. в місті Слов'янську Донецької області (повне судове рішення складено 20 травня 2019 року), в справі номер 227/541/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
11 лютого 2019 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_2 позивач перебував у зареєстрованому шлюбу до 29 серпня 2006 року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2008 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини всіх видів його доходів, починаючи з 06.11.2007 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач вважає, що визначений за рішенням суду розмір аліментів підлягає зменшенню, оскільки утримувані аліменти становлять 50% всіх видів його доходів, що перевищує встановлену частку і ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
20.08.2011 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , і з вказаного часу зі зміною його сімейного стану, збільшилися витрати на утримання сім'ї. Від вищевказаного шлюбу подружжя має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Матеріальний стан позивача ОСОБА_1 не дає можливості сплачувати аліменти в тому розмірі, який визначений рішенням суду.
Крім того, позивач на теперішній час проживає зі своєю одинокою матір'ю ОСОБА_7 , яка є пенсіонеркою та потребує допомоги у становленні нормальної життєдіяльності, дружиною ОСОБА_5 , 1987 року народження, та сином ОСОБА_6 , 2015 року народження, має кредитні зобов'язання перед АТ «Перший Українській Міжнародний Банк» згідно договору №2001135405001 від 26.09.2018 року в сумі 19778,00 грн.
Просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2008 року з ? частки до 1/6 частки від усіх видів доходів.
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
зменшення розміру аліментів - відмовлено.
Із вказаним заочним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів, що утримуються з нього, з ? частини до 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно з'ясував фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належну оцінку доказам, не сприяв повному всебічному та неупередженому її розгляду.
При винесенні рішення суд не звернув уваги на економічне та соціальне положення в державі, доходи та витрати громадян, захисту прав другої малолітньої дитини.
Звертає увагу, що постановою державного виконавця №10950810 відкрито виконавче провадження відносно нього про стягнення заборгованості по аліментам у розмірі 131472,64 грн. Постановою державного виконавця від 31.01.2018 року звернуто стягнення на його доходи, які він отримує в ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Також на нього накладений штраф в розмірі 65736,32 грн., виходячи з 50% суми заборгованості аліментів.
ОСОБА_1 зазначає, що його матеріальний стан на даний час не дає можливості сплачувати аліменти в розмірі, який визначений судом. Зменшення розміру аліментів з ? частини до 1/6 частини на утримання неповнолітньої доньки є розумним, таким, що не суперечить нормам матеріального права, та буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітньої дитини.
Вважає, що суд першої інстанції у своєму рішенні не мотивував відхилення доказів наданих позивачем, та безпідставно послався тільки на відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, оскільки заяву про відкладення розгляду справи або про зміну місця проживання або місцезнаходження суду не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що сторони перебували у шлюбі з 13.03.2004 року, який відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 01.06.2011 року розірвано (а.с. 7).
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2008 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини з усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.08.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 20.08.2011 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 (а.с. 18). Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.04.2015 року 25.03.2015 року у позивача народилась дитина від шлюбу - ОСОБА_6 . Відповідно до довідки №25 від 28.01.2019 року ОСОБА_1 мешкає разом з дружиною ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22, 24).
З довідки - розрахунку №14.27/22-557 від 04.01.2019 року вбачається, що на примусовому виконанні Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження №10950810, яке відкрито на підставі Виконавчого листа від 31.01.2008 року, виданого на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 аліментів у розмірі ? частини з усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заборгованість зі сплати аліментів з 06.11.2007 року по 31.10.2018 року складає 131472,64 грн. (а.с. 13-15)
Згідно з довідкою №710 від 26.12.2018 року загальна сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з червня 2012 р. по листопад 2018 р. становить 510906,00 грн., утримання по сплаті податків склали 77598,11 грн. (а.с. 16).
З довідки №713 від 11.01.2019 року видно, що загальна сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з липня 2018 року по грудень 2018 року за винятком аліментів в розмірі 8306,64 грн. становить 58968,94 грн. (а.с. 17).
Згідно з довідкою з вих. КА1-50.4/52 від 28.01.2019 року, виданої АТ «ПУМБ», ОСОБА_1 має кредитні зобов'язання перед АТ «ПУМБ» відповідно до договору №2001135405001 від 26.09.2018 року у розмірі 19778,00 грн. (а.с. 25).
З довідки №270/02 від 29.01.2019 року, виданої Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України видно, що мати позивача, ОСОБА_7 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Добропільського об'єднаного управління ПФУ і отримує пенсію за віком. За період з серпня 2018 - січень 2019 року отримала пенсію у розмірі 8734,00 грн. (а.с. 26, 27).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази не свідчать про погіршення його майнового стану, оскільки він має постійне місце роботи і розмір його доходів не зменшився. Доводи позивача щодо народження дитини, досягнення його матір'ю пенсійного віку та наявність кредитних зобов'язань не є підставами для зменшення розміру аліментів.
З такими висновками суду погодитися в повній мірі не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Положеннями статті 182 СК України в редакції, що діяла на час ухвалення рішення про стягнення аліментів - 29 червня 2011 року, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого
2014 року №6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2008 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини з усіх видів його доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.08.2011 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача народилась дитина від цього шлюбу - ОСОБА_6 .
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не взято до уваги, що у позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дитина, що свідчить про зміну його сімейного стану, яке не існувало під час ухвалення судом першої інстанції рішення від 31.01.2008 року про стягнення з нього аліментів на утримання його доньки ОСОБА_3 щомісячно до її повноліття.
З урахуванням приписів статті 192 СК України, зміна сімейного стану позивача є самостійною підставою для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів.
На цю обставину суд першої інстанції уваги не звернув, та помилково відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції не в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, не перевірив доводи і заперечення, не надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Дослідження зазначених обставин справи має значення для правильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги про наявність заборгованості по сплаті аліментів та неможливості їх сплати, та про те, що судом не враховано факту утриманні позивачем його матері, яка є пенсіонеркою, є безпідставними, оскільки питання заборгованості по сплаті аліментів не є предметом розгляду у даній справі, а утримання ним матері не підтверджено належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 77,78 ЦПК України.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За таких обставин, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та часткового задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2019 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2008 року на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/5 частини з усіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму щомісячно, до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В інший частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повне судове рішення складено 27 серпня 2019 року.
Суддя: