Справа № 466/4307/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/512/19 Доповідач: ОСОБА_2
20 серпня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 03 червня 2019 року щодо ОСОБА_8 ,
ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» звернулася в суд першої інстанції із поданням про встановлення засудженому ОСОБА_8 адміністративного нагляду строком на 1 (один) рік, покликаючись на п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01 грудня 1994 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03 червня 2019 року задоволено клопотання ДУ «Личаківської виправної колонія (№30)», встановлено ОСОБА_8 адміністративний нагляд терміном на 1 (один) рік, застосувавши такі обмеження: а) заборона виходу з будинку (квартири) з 22.00 год. до 06.00 год.; б) періодично з'являтися в відділення поліції за місцем свого проживання для реєстрації.
Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що поведінка ОСОБА_8 свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечними для суспільства, а тому підлягає адміністративного нагляду після звільнення з місць позбавлення волі.
На дану ухвалу захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 03 червня 2019 року про встановлення щодо ОСОБА_8 адміністративного нагляду та відмовити в задоволенні подання ЛВК №30 про встановлення відносно ОСОБА_8 адміністративного нагляду.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що не згідний з вищенаведеною ухвалою, оскільки із самого подання ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» та доданих до нього матеріалів не вбачається чим саме підтверджується відповідний (необхідний і достатній для застосування відносно засудженого примусових профілактичних заходів спостереження і контролю) ступінь небезпеки для суспільства з боку ОСОБА_8 . Апелянт підкреслює, що ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)» в конкретному випадку не обґрунтувала наявності достатній підстав для застосування щодо ОСОБА_8 примусових заходів спостереження і контролю, передбачених ст. 10 Закону, один із яких за своєю фактичною суттю відповідає запобіжному заходу у вигляді домашнього арешту.
19 серпня 2019 року засуджений ОСОБА_8 подав заяву про розгляд вищенаведеної апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, виступ прокурора ОСОБА_6 , який просив залишити ухвалу суду без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно з п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 відбуває покарання у виді позбавлення волі, зокрема за вироком Садгірського районного суду м.Чернівці від 21 липня 2015 року за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі; за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 лютого 2016 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 345, 70, ч.4 ст. 70 КК України у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі; за вироком Сарненського районного суду Рівненської області за ст. 391, 71 КК України у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Таким чином, ОСОБА_8 був засуджений тричі до позбавлення волі за умисні злочини, відбуває покарання у виді позбавлення волі за злочини, один із яких є тяжким.
За час перебування під вартою в Чернівецькому СІЗО з 27 квітня 2015 року ОСОБА_8 допустив 11 порушень вимог режиму утримання, двічі поміщався в карцер. З 27 квітня 2016 року перебуваючи під вартою в Катеринівській ВК №46 ОСОБА_8 допустив 39 порушень вимог режиму утримання. За час перебування у Личаківській ВК №30 ОСОБА_8 допустив 15 порушень вимог режиму утримання, 5 разів поміщався до ДІЗО.
З врахуванням особи ОСОБА_8 , суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про встановлення адміністративного нагляду, метою якого є запобігання вчиненню злочинів особами звільненими з місць позбавлення волі і здійсненню виховного впливу на них.
Доводи апеляційної скарги про те, що ДУ «Личаківська виправна колонія(№30)» в конкретному випадку не обґрунтувала наявності достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_8 примусових заходів спостереження і контролю, то колегія суддів вважає безпідставним з огляду на вищенаведене.
З матеріалів справи вбачається, що суд дослідив всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення. Істотних порушень чинного законодавства під час розгляду подання, які б були підставою для скасування судового рішення, не встановлено.
Виходячи з наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-
апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 03 червня 2019 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4