73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"13" липня 2007 р. Справа № 4/235-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом агрофірми-радгоспу "Білозерський" с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області
до Білозерської селищної ради смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області
про визнання не чинними дій суб'єкта владних повноважень та спонукання його до вчинення дій
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Іванова О.В.
від відповідача - уповноважена особа Сахно В.В.
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинними дій відповідача, які полягають в ухиленні його від вирішення питання щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 07.06.2002року. Він зазначає, що отримав лист відповідача, яким йому повідомлено, що на 12 сесії селищної ради 27.04.2007року не було прийнято рішення з зазначеного питання.
Позивач вважає, що відповідач цим порушив ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до яких виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин з прийняттям нормативних та інших актів у формі рішень. Крім того, позивач просить спонукати відповідача до прийняття рішення щодо його звернення про внесення змін в договір оренди земельної ділянки. При цьому він зазначив, що просить зобов'язати прийняти будь-яке рішення, але у формі яка б відповідала акту суб'єкта владних повноважень.
Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася в засіданні суду 11.07.2007 року за клопотанням відповідача, який запевнив суд, що ним приймалося рішення з порушеного позивачем питання внесення змін в договір оренди земельної ділянки і він його надасть суду.
Відповідач позовні вимоги не визнає, пояснивши, що сесією прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в установці крапельного зрошення на орендованих землях. Однак копію зазначеного акту у формі рішення, тобто офіційного письмового документу та обґрунтування правових підстав його прийняття суду не надав і після перерви, яка оголошувалася в засіданні 11.07.2007року. При цьому він посилається на те, що питання не було прийняте більшістю голосів, про що зазначено в протоколі 12 сесії селищної ради від 27.04.2007року, оскільки позивачу надано в оренду земельну ділянку в порушення вимог закону і при її використанні він порушує вимоги санітарного та природоохоронного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Між агрофірмою-радгоспом "Білозерський" Білозерського району Херсонської області (позивач по справі) та Білозерською селищною радою Білозерського району Херсонської області на підставі рішення виконавчого комітету Білозерської селищної ради №115 від 31.05.2001 року був укладений договір оренди від 07.06.2002року АЕК №753312. Договір посвідчено державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори 07.06.2007року та зареєстровано в державному реєстрі за №1245. Державна реєстрація договору здійснена 16.07.2002року за №1-8.
Згідно з умовами зазначеного договору в користування позивача на умовах оренди строком на 25 років передано земельну ділянку площею 27 га, яка відповідно з наданими до справи актом прийому-передачі та планом-схемою земельної ділянки надана для сільськогосподарського використання з метою вирощування багаторічних насаджень.
Статтею 25 закону України «Про оренду землі» передбачено право орендаря, за згодою орендодавця, закладати багаторічні насадження та здійснювати будівництво водогосподарських споруд і меліоративних систем.
Стаття 188 Господарського Кодексу України передбачає, що зміна до договору вноситься за погодженням сторін. При цьому, сторона, яка бажає внести зміни або доповнення в договір, повинна надіслати про це пропозицію іншій стороні, яка в 20-денний термін після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. Аналогічний порядок встановлено і ч.1 ст.651 ЦК України.
Матеріали справи свідчать про те, що з метою врегулювання зазначеного питання у встановленому законом порядку, позивач 16.04.2007року звернувся до відповідача з листом №490, яким просив доповнити р.1У ( абзац 1) договору оренди від 07.06.2002року словами «Для вирощування багаторічних насаджень з використанням крапельного зрошення.». Позивачем також було запропоновано доповнити р.1Х п.2 договору, поклавши на орендаря обов'язок дотримуватися санітарних норм при вирощуванні багаторічних насаджень на орендованих землях; передбачити посадку буферної зони винограду комплексно стійкими сортами типу «Біанка»-3 га та передбачити проведення обробітку насаджень спеціальними оббризкувачами, які забезпечують не розповсюдження пестицидів з вітром в атмосферу. Звернення про внесення змін отримано відповідачем цього ж дня -16.04.2007року, про що свідчить штемпель та підпис посадової особи відповідача.
Листом від 07.05.2007 року №2-16/467 відповідач повідомив позивача, що рішення з зазначеного питання не прийнято. При цьому із листа вбачається, що звернення позивача було предметом розгляду на черговій Х11 сесії селищної ради 27.04.2007року, але рішення з цього питання позивачу не надсилалося.
Не було надано копію рішення зі спірного питання і відповідачем в засідання суду, незважаючи на те, що його представник запевнив суд, що питання за зверненням позивача розглядалося на Х11 сесії, надавши суду протокол сесії.
Відповідно до п.1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішення. Таке рішення приймається на пленарному засіданні ради після його обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення (п.11ст.59 Закону).
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Як встановлено матеріалами справи, питання за зверненням позивача викладеним в листі від 16.04.2007року №490 було винесено на розгляд Х11 сесії п'ятого скликання Білозерської селищної ради, яка відбулася 27.04.2007року, про що свідчить наданий представником відповідача витяг із протоколу зазначеної сесії. Однак акт органу місцевого самоврядування у формі рішення з цього питання не приймався, оскільки і після перерви, яка оголошувалася в засіданні суду 11.07.2007року за клопотанням відповідача, рішення суду ним не надано.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Звернення позивача щодо внесення змін в договір оренди відповідає вимогам ст. 40 Конституції України відповідно до якої кожен має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, які зобов'язані розглянути це звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідає воно і ст. 188 Господарського Кодексу України та ст. 25 закону України «Про оренду землі».
Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскаржувані позивачем дії відповідача не відповідають вимогам частини 1 та частини 11 статті 59 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки за результатами розгляду звернення позивача від 16.04.2007року №490 на Х11 сесії п'ятого скликання Білозерської селищної ради, яка відбулася 27.04.2007року не було прийнято акту органу місцевого самоврядування у формі рішення і воно не направлялося позивачу.
Таким чином, відповідач діяв не у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому його дії не відповідають закону і є нечинними.
Судом відхиляються посилання відповідача на те, що звернення позивача було предметом розгляду на Х11 сесії від 27.04.2007року та за нього не проголосувала більшість присутніх на сесії депутатів, оскільки будь-яке питання, яке виноситься на розгляд сесії, відповідно до ст. 59 зазначеного Закону оформляється рішенням та доводиться до відома заявника, а такого рішення не було прийнято і воно позивачу не надіслано, чим порушено його право на оскарження цього рішення.
Рішення УШ сесії п'ятого скликання селищної ради від 07.12.2006 року щодо відмови в наданні згоди позивачу по збору матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для здійснення крапельного зрошення, на яке посилається відповідач, не є предметом спору по цій справі і за умовами позовної заяви дії відповідача при його прийнятті позивачем не оскаржуються, оскільки представник позивача посилається на те, що йому не було відомо про прийняття цього рішення.
Судом не приймається як належний доказ по справі і посилання відповідача на незаконність договору оренди від 07.06.2002року та його припинення, оскільки статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Існування таких доказів відповідач суду не надав, а сам договір не є предметом спору.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання нечинними дій Білозерської селищної ради та спонукання її до вчинення дій і прийняття рішення по розгляду звернення позивача щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 07.06.2007 року підлягають задоволенню.
В засіданні 13.07.2007 року за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.
Керуючись ст. 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного
судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинними дії Білозерської селищної ради смт. Білозерка Херсонської області при розгляді звернення агрофірми радгосп «Білозерський» № 490 від 16.04.2007 року.
3. Спонукати Білозерську селищну раду смт. Білозерка Херсонської області прийняти рішення за зверненням агрофірми радгоспу "Білозерський" с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області щодо внесення змін в договір оренди землі від 07 червня 2002 року АЕК № 753312.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.І. Ємленінова
Постанова підписана суддею
16.07.2007р.