Справа № 127/13771/19
Провадження № 2/127/1898/19
27.08.2019 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
16.05.2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи позовні вимоги тим, що 26.10.1977 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у виконавчому комітеті Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, за актовим записом № 85. Від шлюбу народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається на денному відділенні Технолого - промислового коледжу Вінницького національного аграрного університету, що підтверджується довідкою Вінницького національного аграрного університету технолого - промислового коледжу від 20.04.2019 року № 581, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14.01.2019 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Відповідач покладений на нього обов'язок утримувати своїх дітей виконує не регулярно.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення ним навчання та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття у твердій грошовій сумі 3000 грн. по 1500 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову.
В підготовчому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин викладених в справі, просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні позовні вимоги визнав.
Відповідно до приписів ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с.2-3).
Відповідно до довідки №581 від 20.04.2019 року ОСОБА_3 , навчається на денному відділенні технолого - промислового коледжу Вінницького національного аграрного університету по спеціальності «право», за державною формою навчання і не отримує стипендію (а.с.5).
Відповідно до довідки № 766 Гніванського комунального підприємства «Гніваньводопостач» ОСОБА_1 . проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїм дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.2 ст.200 СК України).
Згідно роз'яснень, викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 16.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018, у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ч. 1ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання та неповнолітньої дочки ОСОБА_4 суд враховує всі фактичні обставини справи встановлені в судовому засіданні, а саме те, що відповідач є здоровою працездатною людиною, займає посаду юриста у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, займається адвокатською практикою, тому виходячи із засад розумності і справедливості, а також найкращого забезпечення інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , беручи до уваги їх потребу в матеріальній допомозі з боку батька, суд прийшов до висновку, що на користь позивачки з відповідача слід стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення ним навчання але не більше ніж до досягнення сином 23 років та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття у твердій грошовій сумі 3000 грн. по 1500 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави 768, 40 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України,ст.ст. 12, 13, 89, 141 259, 206, 223, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення ним навчання у Технолого - промисловому коледжі Вінницького національного аграрного університету але не більше ніж до досягнення сином 23 років та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття у твердій грошовій сумі 3000 грн. по 1500 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи із 16.05.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текс рішення виготовлено 27.08.2019 року.
Суддя: