Справа № 127/11027/19
Провадження № 2/127/1541/19
(ЗАОЧНЕ)
27.08.2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Сегеді Т.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від сумісного життя мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ухиляється від утримання дитини, не приймає участі в її догляді та вихованні. В зв'язку з вищевикладеним позивач звернулася з даним позовом до суду та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з моменту подачі до суду позовної заяви.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але надала суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, хоча про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав.
Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є доведеним та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Зі змісту позовної заяви суд встановив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Від сумісного життя мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , де батьком записано відповідача ОСОБА_2 (а.с. 5).
З копії актового запису про народження №4963 від 18.12.2012 року дитини ОСОБА_3 , наданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області встановлено, що було внесено зміни у відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » на підставі спільної заяви батьків про визнання батьківства від 26.10.2016 року відповідно до ст. 126 СК України (а.с. 36-37).
Малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір"ю - позивачкою по справі ОСОБА_1 , що стверджується довідкою ТОВ «ЖЕО» №1967 від 20.03.2019 року (а.с. 7).
Дитину утримує її матір, здійснює її виховання та догляд, а відповідач не займається вихованням та утриманням дитини. Позивачка не працює, перебуває у пошуках роботи, тому звернулася до суду з даним позовом про стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача.
Згідно положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналізуючи вказані вище норми права та встановлені судом фактичні обставини справи, а саме вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти (станом на день розгляду справи дитині виповнилося шість років), матеріальне становище позивачки, яка на даний час не працює, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 самостійно не може забезпечити необхідне утримання доньки, її фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, при визначенні розміру аліментів, суд враховує також стан здоров"я відповідача, його сімейний і майновий стан, що дитина сторін проживає із позивачкою, яка її виховує та матеріально забезпечує, що при цьому позивачка не працює, в даний час перебуває у пошуках роботи, тому суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16.04.2019 року.
Оскільки позивачка при подачі даного позову була звільнена від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави в сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 16.04.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 27.08.2019 року.
Суддя: