27 серпня 2019 року справа № 340/970/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов приватного підприємства «Поліна» (далі - Підприємство) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправними дій щодо позбавлення юридичної особи статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2019 року.
Водночас, просив суд зобов'язати Управління поновити згаданий правовий статус.
У позові зазначає, що станом на 01 січня 2019 року у юридичної особи не існувало заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2018 року.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.28-31).
Пояснив, що станом на 01 січня 2019 року Підприємство мало заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 325,70 грн.
На думку Управління, такий факт є підставою позбавлення Підприємства статусу платника єдиного податку.
Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року прийнято рішення про розгляд і вирішення справи в порядку письмового провадження (а.с.47).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 03 серпня 2016 року Управління надало Підприємству довідку, що платник податків набув статусу платника єдиного податку четвертої групи у згаданому році (а.с.16).
06 квітня 2017 року та 29 травня 2018 року відповідач підтверджував такий же правовий статус у цих роках (а.с.17-18).
27 березня 2019 року Управління надіслало Підприємству рішення, у якому вказано, що з 01 січня 2019 року платник податків втратив статус платника єдиного податку четвертої групи (а.с.21-22).
Підставою прийняття є наявність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 325,70 грн. за листопад 2018 року станом на 01 січня 2019 року.
Управління вказує, що борг сплачено 03 січня 2019 року.
Підприємство надало банківське платіжне доручення від 29 грудня 2018 року №2508, згідно якого того ж дня сплачено податок на додану вартість відповідно до розрахунку за листопад того ж року у сумі 500 грн. (а.с.23).
На платіжному дорученні міститься відбиток мастичної печатки банківської установи про його прийняття 29 грудня 2018 року.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, предмет судового розгляду - рішення відповідача про позбавлення Підприємства статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2019 року.
Приписами підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України встановлено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Отже, наявність податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року є підставою втрати статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Судом встановлено, що станом на 01 січня 2019 року у Підприємства не існувало податкового боргу з податку на додану вартість за листопад 2018 року у сумі 325,70 грн.
Такий факт доводиться платіжним дорученням банківської установи від 29 грудня 2018 року про сплату позивачем податку на додану вартість за згаданий період у сумі 500 грн.
Платіжне доручення прийнято банком до виконання того ж дня.
Відповідно до рішення Національного банку України від 13 лютого 2018 року №89-рш останнім операційним днем 2018 року є 29 грудня.
Приписами пункту 129.6 статті 129 ПК України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, зініціювавши банківське платіжне доручення про сплату боргу в останній операційний день 2018 року, Підприємство вважається таким, що своєчасно сплатило кошти.
Тому, за позивачем не рахувався податковий борг станом на 01 січня 2019 року.
Отже, рішення Управління є протиправним та його належить скасувати (порушення припису пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 1921 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Світловодської державної податкової інспекції Олександрійського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 27 березня 2019 року щодо позбавлення приватного підприємства «Поліна» статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області поновити приватне підприємство «Поліна» у статусі платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь приватного підприємства «Поліна» судові витрати у сумі 1921 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей