27 серпня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2106/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного реєстратора Новгородківської селищної ради Желєкової Оксани Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", Світловодська міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Новгородківського району Кіровоградської області Желєкової Оксани Миколаївни щодо внесення запису №14467770034000407 щодо корегування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей останньої реєстраційної дії від 08.08.2018 про зміну складу засновників (учасників) юридичної особи СП ТОВ "Світловодськпобут" в частині внесення відомостей про збільшення частки учасника Товариства ОСОБА_1 до розміру 7 784 748 грн.;
- скасувати запис державного реєстратора Новгородківського району Кіровоградської області Желєкової Оксани Миколаївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №14467770034000407 щодо корегування відомостей останньої реєстраційної дії від 08.08.2018 про зміну складу засновників (учасників) юридичної особи СП ТОВ "Світловодськпобут" в частині внесення відомостей про збільшення частки учасника Товариства ОСОБА_1 до розміру 7 784 748 грн.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №802/1792/17-а, від 04.04.2018 у справі № 826/11640/16, 465/7909/15-а, від 10.05.2018 у справі №826/81/15.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідно до Рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області "Про вихід із складу учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 08.07.2016 року №349, підписаного міським головою В. Козярчуком, міська рада вирішила: вийти зі складу учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" повернути внесок в розмірі 50% статутного капіталу в сумі 3892374, 00 грн., та оригінал рішення направити зборам СП ТОВ "Світловодськпобут". Про зазначене рішення були офіційно повідомлені Товариство та його учасники відповідними листами від Світловодської міської ради. У зв'язку з таким рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області (від 08.07.2016 року №349) та враховуючи відповідне рішення загальних зборів учасників оформлене протоколом №22-04-2019 Загальних зборів учасників СП ТОВ "Світловодськпобут" від 22.04.2019 року, з дотриманням вимог чинного законодавства України, в подальшому, 19 липня 2019 року державним реєстратором Новгородківської селищної ради Желєковою Оксаною Миколаївною було проведено державну реєстрацію змін складу учасників Товариства, а саме: вихід зі складу учасників Світловодської міської ради. У зв'язку з реєстрацією виходу Світловодської міської ради зі складу учасників Товариства, його статутний капітал повинен бути зменшений на суму частки Світловодської міської ради, а саме до розміру 3 892 374 грн. 00 коп. У той же час, позивач вказує, що внаслідок виходу Світловодської міської ради, його частка у статутному капіталі не змінилася та складає номінальну вартість 3 892 374 грн. 00 коп. Внаслідок виходу Світловодської міської ради, він не набув жодного права власності чи будь-яких інших прав на частку Світловодської міської ради. Тобто ніякого відчуження цієї частки не відбулося, є лише факт виходу учасника, який відбувся з дотримання вимог законодавства та він як учасник надав згоду на вихід. Позивач вважає, що відповідач повинна була зареєструвати зменшення статутного капіталу Товариства та не мала права в реєстрі вносити запис, що його частка збільшена до суми 7 784 748 грн.
Так, предмет спору позивача фактично ґрунтується на правильності визначення частки позивача в статутного фонді СП ТОВ "Світловодськпобут".
Для визначення юрисдикції спору важлива кінцева мета, яку переслідує позивач, а не підстави порушення права, а також факт наявності спору взагалі.
Крім того, суд зазначає, що оскарженню, зокрема, в судовому порядку підлягають ті рішення суб'єкта владних повноважень, які прийнято ним за результатами поданих матеріалів особи, і право на таке оскарження мають особи, які є учасниками даних правовідносин.
Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" при визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб. Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
Відтак, даний спір щодо розміру внеску позивача до статутного фонду СП ТОВ "Світловодськпобут" виник у сфері корпоративних відносин, не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Зважаючи на предмет спору, суб'єктний склад його сторін, він має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04)) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи викладене, суддя вважає за доцільне відмовити позивачу у відкритті провадження у справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Згідно із ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі наведеного та керуючись ст.170, 243, 248, 256 КАС України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора Новгородківської селищної ради Желєкової Оксани Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", Світловодська міська рада про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та така справа має розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.294 КАС України у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина