12 серпня 2019 року 12 год 45 хв.Справа № 280/3300/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому позивач з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд: визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 по справі №0827/2-а-12357/11 за період з 02.03.2011 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 26.04.2019; зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 по справі №0827/2-а-12357/11 за період з 02.03.2011 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 26.04.2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя було здійснено перерахунок пенсії позивачу та нараховано 17 677,87 грн. за період з 02.03.2011 по 22.07.2011. Однак, лише у квітні 2019 року позивач отримав заборгованість по виплаті пенсії у розмірі 17 677,87 грн. Вказує, що 02.05.2019 позивач звернувся до Шевченківського ОУПФУ м. Запоріжжя із заявою про здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 по справі № 0827/2-а-12357/11 за період з 02.03.2011 по 26.04.2019. Однак, листом за вих. № 6/Д-1 від 25.06.2019, відповідач відмовив у здійсненні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходу. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Шевченківське об'єднане управління ПФУ м. Запоріжжя адміністративний позов не визнало, у відзиві , що надійшов до суду 29.07.2019 вх. № 31354 посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному УПФУ м. Запоріжжя та отримує пенсію, з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стверджує, що нарахування суми пенсії за постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 у справі №0827/2-а-12357/11 здійснено управлінням на лютий 2014 року в сумі 17 677,87 грн. Однак, виходячи з реальних фінансових можливостей управління виплата за рішенням суду не була здійснена через відсутність відповідного фінансування Державного бюджету. Вказане, на думку управління виключає наявність в його діях вини. Також зазначає, що суми перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер та не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати». На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 11 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3300/19. Призначено судове засідання на 07.08.2019 без виклику сторін.
Ухвалою суду від 22.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишено без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 22.07.2019 позивачем 31.07.2019 подано уточнений адміністративний позов
Ухвалою суду від 12.08.2019 здійснено процесуальне правонаступництво первинного відповідача - Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) - далі відповідач.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2013 року по справі № 0827/2-а-12357/11 зобов'язано УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду III групи, у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02 березня 2011 року і по 22.07.2011 року включно та забезпечити їх виплату з урахуванням сум, сплачених за вказаний період.
На виконання даної постанови управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті якого нараховано 17677,87 грн. за період з 02.03.2011 року по 22.07.2011 року.
26 квітня 2019 року на виконання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-УІ, Постанов КМУ від 30.01.2013 року № 45, від 03.09.2014 року № 440 позивач отримав кошти у сумі 17677,87 грн., що підтверджено випискою по картковому рахунку від 27.04.2019 № 26200520322995.
02 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 року по справі № 0827/2-а-12357/11 за період з 02.03.2011 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 26.04.2019 року.
25 червня 2019 року Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя своїм листом № 6/Л-1 відмовило позивачу у здійсненні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Позивач вважаючи протиправним дії Управління щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).
Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18 та від 10.04.2019 № 686/13725/17 тощо.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що нарахування та виплата пенсії позивачу в сумі 17 677,87 грн. відбулось на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011.
При цьому, невиплата пенсії за період з 02.03.2011 року по 26.04.2019 року протягом такого тривалого часу сталася з вини Пенсійного органу.
Посилання відповідача на той факт, що невиплата пенсії за рішенням суду тривала такий довгий проміжок часу у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування, на думку суду не знімає з державного органу наявність вини за невиконання рішення суду та своєчасну невиплату пенсії позивачу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено правомірність відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що відповідно до п. 8,10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 по справі №0827/2-а-12357/11 за період з 02.03.2011 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 26.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2011 по справі №0827/2-а-12357/11 за період з 02.03.2011 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 26.04.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.08.2019.
Суддя Л.Я. Максименко