05 серпня 2019 року Справа № 280/2638/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.10.2017 у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
-зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 жовтня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії - І, є інвалідом ІІІ групи (безстроково) та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає, що відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, тому звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії. Проте, відповідачем безпідставно листом від 13.05.2019 №1165/Ш-9 відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що позивач був призваний на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС не у період проходження дійсної строкової служби. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №26295 від 26.06.2019), в якому зазначено, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" передбачений тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби. Разом з тим, строкову військову службу у період, який міг бути підставою для перерахунку пенсії, позивач не проходив, у зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 05.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що в матеріалах справи наявне посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.11.2006 року (а.с.7).
Відповідно Довідки до Акту огляду МСЕК Серії АД №032421 від 25.04.2006 року встановлено ІІІ групу інвалідності (безстроково) з причини інвалідності - захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби ЛПА на ЧАЕС (а.с.8).
У зв'язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до ст.59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом від 13.05.2019 №1165/Ш-9 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, зазначивши, що оскільки, позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, підстави для обчислення пенсії по інвалідності виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні. Однак, другим сенатом Конституційного суду України 25.04.2019 прийнято Рішення №1-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону №796-XII. Разом з цим, оскільки Рішення №І-р (ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України (а.с.10).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Законом №796-ХІІ).
Статтею 59 Закону №796-ХІІ регулюються питання призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Статтею 59 Закону №796-XII (у редакції чинній до 01.10.2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону (ч.2 ст.59 Закону №796-XII).
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження (ч.3 ст.59 Закону №796-XII).
Таким чином, ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 року, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII) статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Закон №2148-VIІІ в частині внесених змін набрав чинності з 01.10.2017 року.
Таким чином, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (далі - Порядок №1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку №1210 (в редакції на час відмови позивачу у перерахунку пенсії) визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
За таких обставин слід зазначити, що відповідач у своєму відзиві не заперечує що позивач у період з 08.08.1987 по 27.08.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний.
Суд при вирішенні даної справи суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону №796-XII.
У Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч.3 ст. 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зважаючи на викладене, словосполучення «дійсної строкової» норми ч.3 ст.59 Закону №796-XII втратило чинність з 25.04.2019 року.
Отже, позивач набув право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі від мінімальної заробітної плати згідно з ч.3 ст.59 Зaкoну №796-XII саме з 25.04.2019.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право на перерахунок пенсії з розміру, встановленого ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ, виникло у позивача на підставі ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019, саме з 25.04.2019 року.
При цьому, як вбачається зі змісту ч.3 ст.59 Закону №796-XII пенсія з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, обчислюється лише за бажанням особи, яка має відповідне право.
Судом встановлено, що з метою реалізації права на перерахунок пенсії на підставі ч.3 ст.59 Зaкoну №796-XII позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, однак йому було відмовлено.
Разом з тим Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для Пенсійного фонду України (далі Фонд) і його територіальних підрозділів, і з 25 квітня 2019 року у територіальних підрозділів Фонду виник обов'язок врахувати рішення Конституційного Суду України та провести перерахунок за період з 25 квітня 2019 року.
З урахування вищевказаного суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 25 квітня 2019 року.
Щодо відсутності в рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 1-р(ІІ)/2019 порядку його виконання суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.97 Закону України «Про Конституційний Суд України» суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
Отже, встановлення порядку та строків виконання рішення Конституційного Суду є правом Суду і відсутність такого порядку в рішенні не є підставою для його невиконання.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
З урахування того, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 25 квітня 2019 року у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 квітня 2019 року.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення суду складено 05.08.2019.
Суддя Н.В.Стрельнікова