про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1193/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить суд: 1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у частині видачі ОСОБА_1 довідки для перерахунку пенсії виходячи з посадового окладу старшого помічника начальника відділення управління бригади, зобов'язавши його видати довідку для перерахунку пенсії по вислузі років ОСОБА_1 , виходячи з посадового окладу старшого помічника начальника оперативного відділення штабу дивізії, починаючи з 01.01.2008 року. 2. Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області у виплаті процентної надбавка за вислугу років - 35 відсотків, а не 40, як це передбачено чинним законодавством для осіб, які мають вислугу років 25 і більше, як було зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення, виданій Закарпатським обласним військовим комісаріатом, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії з 22 травня 2012 року, так як такий не перерахунок відбувся з вини цього відповідача. 3. На підставі виданої відповідачем №1 нової довідки зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2008 року.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відтак, з огляду на викладене позивачеві варто уточнити зміст заявлених позовних вимог, зокрема позовна вимога не містить дати видачі та номеру довідки, з якою не згідний позивач, що є її ідентифікуючою ознакою.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить, серед іншого, здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2008 року, а з позовом звернувся 23.08.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення з даним позовом до суду.
При цьому, у позові позивач у справі послався на те, що право на пенсійне забезпечення встановлене законами України є таким, що не підлягає обмеженню, перерахунок пенсій провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, як було зазначено Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у справі №806/1952/18 від 19.03.2018 року.
Разом з тим, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.
Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
В даному випадку має місце пропуск строку звернення до суду із зазначеним позовом, зокрема, з 01.01.20008 про порушення якого позивач міг дізнатися після отримання пенсії у меншому розміру.
Таким чином, враховуючи, що пенсія позивачем отримувалася щомісячно, суд зазначає, що про порушення свого права позивач міг дізнатися ще у 2008 році і звернутися до суду за його захистом, однак з позовом до суду звернувся лише 23.08.2019 року.
При цьому, суд зазначає, що законом, який врегульовує питання стосовно пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до ст.51 якого при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтю 51 Закону № 2262-ХІІ, на яку посилається позивач, дійсно було доповнено частиною третьою згідно із Законом № 614-VIII від 15.07.2015 р., відповідно до якої, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Разом з тим, зазначені зміни у законодавстві, щодо відсутності строкових обмежень для проведення перерахунку пенсії з дати виникнення права на нього, набули чинності з 01.01.2016 р.
В цьому випадку, перерахунок пенсій пов'язаний саме (як підстави) із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, які виникли починаючи з 01.01.2016 року.
Тобто, зазначені зміни стали розповсюджуватися починаючи з 01.01.2016 р. лише на ті правовідносини, які будуть виникати починаючи з цього часу та на майбутнє. Положення цієї ч. 3 ст. 51 не розповсюджуються на правовідносини, що мали місце до цього.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 (справа №638/108/17).
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом за захистом свого порушеного права за вказаний період, встановлений ч.2 ст.122 КАС України.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Таким чином, вказаний недолік позивачем може бути усунений у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду позовної заяви з уточненим змістом заявлених позовних вимог, зокрема зазначивши дату видачі та номеру довідки, з якою не згідний позивач, що є її ідентифікуючою ознакою та заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.М. Калинич