про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1194/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мукачівське управління Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
23.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мукачівське управління Головного управління ДФС у Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Закарпатській області від 09 листопада 2018 року за №Ф-7157-52.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує вимогу податкового органу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 09.11.2018 року, яку, як зазначає в позові, отримав 30.01.2019 року. Позовна заява подана 23.08.2019 року. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.
Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску законом встановлено десятиденний строк звернення до суду.
Водночас строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.
Встановлено, що позовну заяву про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач подав після закінчення строку, передбаченого законом. Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду після отримання ним оскаржуваної вимоги.
Відтак, позивачеві необхідно надати обґрунтовані пояснення щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також докази на підтвердження поважності таких причин.
Крім того, за приписами частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Проте, в порушення вимог частин другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України до позовної заяви додані копії документів, які належним чином не засвідчені.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання клопотання щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин та шляхом подання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви разом з їх копіями відповідно до кількості сторін.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 171, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мукачівське управління Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.М. Калинич