про залишення позовної заяви без руху
23 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1169/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Ярослава Михайлівна, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Західного офісу Держаудитслужби до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов'язання виконати вимоги, -
19 серпня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся Західний офіс Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) через свого представника - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 40479801) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600, м. Мукачево, вул. Валенберга Рауля, 31, код ЄДРПОУ 03192980), якою просить суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради забезпечити повне виконання вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 10.05.2019 №13-07-04-14/1652-2019 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів та майна.
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).
Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII, установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921,00 грн., на одну особу.
У відповідності статті 4 частини 2 цього Закону, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 2) немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддею встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не додано суду доказів сплати судового збору.
Одночасно, 19.08.2019 року, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору терміном до 30 серпня 2019 року. Клопотання обґрунтоване тим, що внаслідок визначеної процедури, термін сплати судового збору по даній справі може зайняти тривалий час. А тому, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до 30 серпня 2019 року.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, суддя звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у вищенаведених нормах дій, є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.
Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору.
Враховуючи наведене, вказане клопотання про відстрочення від сплати судового збору, з підстав наведених у клопотанні, не підлягає задоволенню.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати суми судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп. (оригінал платіжного документа).
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, строк звернення до суду суб'єктом владних повноважень становить три місяці, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача виконати вимогу про усунення порушень №13-07-04-14/1652-2019 від 10.05.2019 року
Таким чином, тримісячний строк звернення суб'єкта владних повноважень до суду з цим позовом закінчився 10 серпня 2019 року.
Згідно з даними офіційного сайту Укрпошти, позовна заява була відправлена до суду 15 серпня 2019 року (роздруківка міститься в матеріалах справи).
Отже, позивачем не дотримано тримісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не подавалася.
Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Західного офісу Держаудитслужби до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов'язання виконати вимоги - залишити без руху.
Надати Західному офісу Держаудитслужби строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Я.М. Калинич