Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
23 серпня 2019 р. Справа №200/10290/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, постановлення окремої ухвали, відшкодування моральної шкоди, -
20 серпня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, постановлення окремої ухвали, відшкодування моральної шкоди.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано КАС України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, набуваю висновку, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, у заявку із чим має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог закону, позивачем до позовної заяви документ про сплату судового збору не доданий.
В своєму позові позивач посилався на положення п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Разом з тим, окрім заявленої позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди, ним також заявлено позовні вимоги про:
- визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецької області щодо надання неповних, необґрунтованих відповідей на заяви позивача від 20.05.2019 року та 21.06.2019 року;
- зобов'язання Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецької області надати відповідно до вимог чинного законодавства України, належні та обґрунтовані відповіді на заяви позивача від 20.05.2019 року та 21.06.2019 року.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Вищого адміністративного суду України наведеними в Довідці Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір» Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 року, Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", стаття 56 Конституції України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Таке право також закріплено у статтях 1167, 1173 - 1175 Цивільного кодексу України.
Цими статтями встановлено обов'язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (статті 1167, 1173);
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 1174);
у результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (стаття 1175).
Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди (матеріальної чи моральної). Так, пунктом 4 частини четвертої статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимогу про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Застосовуючи положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону про судовий збір адміністративні суди звертають увагу на те, що це законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 4 частини четвертої статті 105 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Як приклад такого правозастосування можна навести ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року (38184501), в якій суд зазначив, що положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону про судовий збір не поширюється на позов з вимогами про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження.
05 лютого 2016 року Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову №2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», де зазначено про те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності є однією вимогою. Аналогічна позиція висловлена також Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 по справі № 810/2243/16.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2019 року становить - 1921,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами, становить - 768,40 грн.
У зв'язку із наведеним, суд приходить до висновку, що позивачем за звернення до суду із даним позовом має бути сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.
Крім того, пунктом 4 частини 5 ст. 160 КАС України закріплено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення зазначених вимог закону, зазначаючи Державну казначейську службу України відповідачем у справі, в позовній заяві не наведено викладу обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги саме до Державної казначейської служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, а не до відповідного територіального управління останнього.
Крім того, як вбачається з позовної заяви та її прохальної частини, зміст позовних вимог щодо Державної казначейської служби України, як до одного з відповідачів, позов не містить.
За приписами частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в м. Краматорську Донецької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, постановлення окремої ухвали, відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху та надати позивачеві строк в 10 (десять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду:
- документа про сплату судового збору на суму 768,40 грн.
Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на Р/р 34318206084034, отримувач коштів: УК/м. Слов'янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- нового тексту позовної заяви із зазначенням викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги саме до Державної казначейської служби України, а також змісту позовних вимог до другого з відповідачів, у двох примірниках.
У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров