Провадження №11-кп/812/703/19 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
22 серпня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження № 12019150200000131 за апеляційною скаргою прокурора Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 на ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2019 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повернуто прокурору.
Учасники судового провадження:
Прокурор ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_9 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.
Просить скасувати ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2019 року та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2019 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019150200000131 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.
Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.
На думку апелянта, суд першої інстанції у підготовчому провадженні не може давати оцінку правильності правової кваліфікації дій обвинуваченого, обґрунтованості обвинувачення, оскільки це завдання суду під час судового розгляду кримінального провадження.
Вказує, що в обвинувальному акті в повній мірі зазначені усі обставини передбачені статті 291 КПК України.
Вважає, що доводи суду першої інстанції викладені в ухвалі про повернення обвинувального акту є формальними і не впливають на право на захист ОСОБА_7 .
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До Доманівського районного суду Миколаївської області 18 червня 2019 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019150200000131 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд дійшов висновку, що в обвинувальному акті відсутній виклад обставин на підтвердження наявності повторності, як кваліфікуючої ознаки в діях обвинуваченого, що унеможливлює визначити межі кримінальної відповідальності та розмежування простої крадіжки від кваліфікованої.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення захисника, який поклав її вирішення на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до змісту статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК України), обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій обвинуваченого, визначаються межі судового розгляду.
За правилами пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
У міжнародних джерелах права, зокрема, в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується саме змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).
Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року.
Як зазначено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, в обвинувальному акті важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Як слідує із тексту обвинувального акту, стосовно ОСОБА_7 який обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, органом досудового слідства не зазначено фактичні обставини які кваліфікують вчинене ним кримінальне правопорушення, як повторно.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності вимогам КПК України обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого частиною 2 статті 185, КК України.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України,
Ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого частиною 2 статті 185 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 - без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: