“21” серпня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017150020004453 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2019 року у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
- обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2019 року клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено.
Продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 вересня 2019 року, включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати, та обрати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_5 вважає, що жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не існує.
Стверджує, що він має міцні соціальні зв'язки, підтримує родинні стосунки зі своєю сім'єю, має постійне місце проживання та реєстрації. Після звільнення під заставу, офіційно працював барменом та мав джерело доходів, позитивно характеризується за місцем проживання. На його утриманні знаходились бабуся, яка потребує стороннього догляду, дядько - інвалід другої групи, тітка інвалід третьої групи. Також до затримання він проживав у цивільному шлюбі з співмешканкою та її двома неповнолітніми дітьми, за якими доглядав та виховував їх. Після затримання у нього народилася донька. Крім того, він страждає на захворювання, яке в умовах СІЗО має прояви загострення, а в умовах СІЗО неможливе забезпечення належної медичної допомоги.
Просить врахувати його характеризуючі дані, соціальний статус, наявність міцних соціальних зв'язків, які свідчать про зниження наявності ризиків переховування його від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також зазначив, що судом першої інстанції порушений порядок вирішення питання щодо запобіжного заходу, оскільки клопотання про продовження йому строку тримання під вартою прокурор заявив в судовому засіданні 05.07.2019. Письмове клопотання прокурора відсутнє, та не надані будь-які письмові докази на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, судом першої інстанції порушено його право на справедливий судовий розгляд, оскільки за станом здоров'я він не мав змоги приймати участь у судовому засіданні, але суд провів судове засідання фактично за його відсутності та без врахування його думки.
Також на думку апелянта, судом першої інстанції було грубо порушено його право на захист, оскільки його захисник ОСОБА_7 не був своєчасно повідомлений про час розгляду кримінального провадження, яке відбулося 05.07.2019, про його проведення він дізнався лише 06.07.2019.
Крім того, судом першої інстанції не була дотримана вимога відносно надання йому можливості залучити іншого захисника протягом 24 годин. Натомість, суд першої інстанції залучив до участі у кримінальному провадженні захисника ОСОБА_8 для проведення окремої слідчої дії. Однак, цей захисник не ознайомилася з матеріалами справи, не узгодила з ним позицію захисту.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017150020004453 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, переховуватися від суду, з огляду на те, що він вже перебував у розшуку в межах іншого кримінального провадження, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, також може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Зазначив, що ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, не зменшилися.
Суд першої інстанції, дійшовши до висновку про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивував це рішення тим, що на теперішній час обставини, які враховані при застосуванні запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 не зменшилися. Подальше тримання під вартою є виправданим, оскільки неможливо запобігти зазначеним прокурором ризикам, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Захисник ОСОБА_9 не з'явилась, належним чином повідомлена про дату та час апеляційного розгляду. Її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду, оскільки під час апеляційного розгляду приймав участь захисник ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження №12017150020004453 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, продовжено строк тримання під вартою.
Враховуючи Рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року, яким визнано неконституційним закріплене статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, постановлені судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
На даний час нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено. Тому, при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, суд керується загальними засадами кримінального провадження.
Для забезпечення перевірки законності та обґрунтованості тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість завершення судового розгляду з ухвалення судового рішення по суті у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливав 18 серпня 2019 року.
Є безпідставним доводи апелянта відносно необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Про наявність зазначених ризиків свідчать матеріали кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого насильницького злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, після вчинення вказаного злочину з місця постійного проживання зник, його було оголошено в розшук.
Доводи апелянта, що на його утриманні знаходились бабуся, яка потребує стороннього догляду, дядько та тітка - інваліди, не є достатніми підставами для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину.
Тому суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, та не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, про що просить апелянт.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_5 про порушення його права на захист є безпідставними, оскільки у зв'язку з неявкою в судове засідання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , за наявності для того відповідних підстав, в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України, було залучено захисника для проведення окремої процесуальної дії. Підстави вважати, що захисник ОСОБА_8 здійснювала неефективний захист, матеріалами судового провадження не підтверджені, а, отже, доводи апелянта в цій частині є голослівними.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2019 року, якою продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 вересня 2019 року включно, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3