Справа № 464/8251/17 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.
Провадження № 22-ц/811/2435/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:41
13 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Симця В.І.
за участю: ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 19 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулась до суду з позовом, який уточнила і просила зобов'язати відповідача ОСОБА_1 за власний рахунок спростувати в ефірі телеканалу «Перший Західний» неправдиву інформацію (наклепи), що ним оприлюднена в ефірі телепрограми «ІНФОРМАЦІЯ_2» телеканалу «Перший Західний» телекомпанії «Львів-ТБ» від ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неї та членів її сім'ї; зобов'язати ОСОБА_1 не розповсюджувати в подальшому неправдивої інформації щодо неї та членів її сім'ї; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 110 000 грн.
Обґрунтовувала позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телепрограми «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1 як учасник програми озвучив неправдиву інформацію щодо неї та членів її сім'ї. Так, відповідач стверджував, що внаслідок дій ОСОБА_3 та членів її сім'ї він буде позбавлений місця проживання, вказував на бійку, влаштовану ОСОБА_3 та її зятем ОСОБА_4 , який начебто перебував у стані сп'яніння, в результаті якої ОСОБА_3 та її зятем ОСОБА_4 були отримані тілесні ушкодження різної ступені тяжкості. Крім того, ОСОБА_1 звинуватив позивачку та членів її сім'ї у корупційних зв'язках зі слідчими і прокурором, які начебто допомагали в порушенні відносно відповідача кримінальної справи та залагодженні інших питань. Також відповідач стверджував, що у ОСОБА_3 немає жодних правовстановлюючих документів на власні будівлі і земельну ділянку, вона та члени її сім'ї ходять по його земельній ділянці і ображають нецензурними словами та погрожують йому, а всі питання будуть вирішені на користь ОСОБА_3 шляхом підкупу відповідних посадових осіб; ОСОБА_3 та члени її сім'ї дали працівнику травмпункту Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова хабар, щоб той зафіксував неіснуюче ушкодження ноги і наклав гіпс.
Окрім того, зазначила, що внаслідок поширення відповідачем неправдивих тверджень ОСОБА_3 завдана моральна шкода, принижено її честь та гідність, честь і гідність членів її сім'ї, зіпсута її ділова репутація. Транслювання телепередачі, під час якої відповідач оприлюднив неправдиву інформаціюю серед великого кола людей призвело до зниження її авторитету, позивач змушена виправдовуватись від безпідставних та надуманих тверджень ОСОБА_1 . Усе вказане негативно вплинуло на її психологічно-емоційний стан, у зв'язку із чим ОСОБА_3 завдано моральну шкоду, яку вона об'єктивно оцінює в розмірі 110 000 грн. і просить стягнути з відповідача як особи, яка безпосередньо поширила про неї неправдиву інформацію.
ОСОБА_3 запропоновано текст спростування наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_3 року в ефірі телепрограми «ІНФОРМАЦІЯ_2» телеканалу «Перший західний» телекомпанії «Львів-ТБ» ОСОБА_1 озвучено ряд неправдивої інформації щодо ОСОБА_3 та членів її сім'ї.
«Зокрема озвучено наступні неправдиві твердження:
Я , ОСОБА_1 стверджував, що в наслідок дій ОСОБА_3 та членів її сім'ї, щодо подання позову про скасування акту про право власності на земельну ділянку та визнання заповіту, складеного ОСОБА_6 , недійсним у частині передання у спадок права власності на вищезазначену земельну ділянку, я буду позбавлений місця проживання і буду жити на вокзалі.
Я стверджував, що бійка, в результаті якої ОСОБА_3 та її зятем ОСОБА_4 були отримані тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, була влаштована ОСОБА_3 та її зятем ОСОБА_4 , який начебто перебував у стані сп'яніння.
Я звинуватив ОСОБА_3 та членів її сім'ї у корупційних зв'язках з слідчими і прокурором, які начебто допомагали ОСОБА_3 та членам її сім'ї в порушенні, щодо Відповідача, кримінальної справи та залагодженні інших питань.
Я стверджував, що ОСОБА_3 та члени її сім'ї не мають жодних правовстановлюючих документів на власні будівлі і земельну ділянку на якій вони знаходяться.
Я стверджував, що ОСОБА_3 та члени її сім'ї ходять по моїй земельній ділянці і ображають нецензурними словами та погрожують мені .
Я стверджував, що ОСОБА_3 та члени її сім'ї говорили мені, що всі питання щодо спорів між нами будуть вирішені на користь Позивача шляхом підкупу відповідних посадових осіб.
Я стверджував, що ОСОБА_3 та члени її сім'ї говорили, що я та моя мама підробляли підписи при виготовлені документації на мою земельну ділянку.
Я стверджував, що пропонував ОСОБА_3 та членам її сім'ї переміряти земельну ділянку, яку я успадкував, для уникнення в подальшому непорозумінь, а мене в нецензурній формі «послали», а також звинуватив ОСОБА_3 та членів її сім'ї в умисному знищені межових знаків.
Я стверджував, що ОСОБА_3 та члени її сім'ї дали працівнику (лікарю) травмпункту Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова хабар щоб він зафіксував ушкодження ноги, яке насправді було фіктивним, і наклав гіпс. Я стверджував що у мене наявний відеозапис з фактом підкупу вищезазначеного медпрацівника. Я також стверджував, що потерпілий ОСОБА_4 , зять ОСОБА_3 , сам без допомоги сторонніх осіб дійшов до травмпункту Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова.
Уся раніше зазначена інформація щодо ОСОБА_3 та члени її сім'ї була неправдива. Я прошу вибачення за завдану їм моральну шкоду. Зобов'язуюсь в подальшому не розповсюджувати неправдивої інформації щодо ОСОБА_3 та членів її сім'ї».
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 19 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що районний суд не звернув увагу на те, що висловлювання відповідача ОСОБА_1 підпадають під ознаки «наклепу», що в свою чергу свідчить про оприлюднення неправдивих відомостей, що ображає честь, гідність позивачки та членів її сім'ї. Також вважає, що районний суд безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Пояснили, що жодного наміру щодо приниження честі та гідності ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не було. У телепередачі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ним озвучена інформація про розгляд Сихівським районним судом м.Львова цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до нього, він лише висловлював свої судження з цього питання.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про причини неявки суду не повідомили. Тому розгляд прави відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_3 проживає у будинку АДРЕСА_1 . Відповідач проживає у будинку АДРЕСА_1 .
Між сторонами з приводу користування земельною ділянкою і влаштуванням огорожі виник конфлікт.
ОСОБА_3 у 2016 році звернулась до Сихівського районного суду м.Львові з позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , виданого 28.02.2007 на ім'я ОСОБА_6 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При зверненні до суду позивачка наполягала, що вона акт не підписувала, її підпис на акті встановлення та узгодження меж земельних ділянок є підроблений і вважала, що відсутність її підпису на цьому акті свідчить про незаконність оскаржуваного державного акту, а також про незаконність свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При розгляді цивільної справи ухвалою від 25.09.2017 в порядку забезпечення позову на земельну ділянку по АДРЕСА_1 накладено арешт.
Судом також установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефір вийшла телепрограма «ІНФОРМАЦІЯ_2» на телеканалі «Перший Західний» телекомпанії «Львів-ТБ». Тема програми "ІНФОРМАЦІЯ_4", ведучим був керівник управління юстиції Львівщини ОСОБА_9 Участь у цій телепрограмі приймав відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповна або перекручена).
Згідно з роз'ясненями, викладеними у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача.
Відповідно до ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, про захист своєї ділової репутації.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Статтею 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.2 ст. 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.
Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації від певних висловлювань допустимий лише при дотриманні свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів та переконань, закріплених в ст. 34 Конституції України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, вірно виходив з того, що викладена відповідачем інформація у телепрограмі «ІНФОРМАЦІЯ_2» на телеканалі «Перший Західний» телекомпанії «Львів-ТБ», є власною суб'єктивною оцінкою відповідача ситуації, що склалась через неприязні відносинами між ним та позивачкою, які виникли у зв'язку із судовим спором між ними. Наведена відповідачем інформація не містить конкретних фактів, є узагальненою критичною оцінкою відповідача та вираженням його суб'єктивної думки, яку не можна перевірити на предмет її відповідності та дійсності, тому така інформація є оціночними судженнями відповідача, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 спростувати інформацію, оприлюднену ним в ефірі телепрограми «ІНФОРМАЦІЯ_2», відсутні й правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з нього моральної шкоди.
За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 19 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 23.08.2019
Головуючий
Судді