Справа № 466/2375/17 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/2710/19 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 серпня 2019 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Копняк С.М., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року, постановлену у складі головуючого судді Білінської Г.Б. у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом № 466/2375/17,-
25 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Просила замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №54809218 за виконавчим листом №466/2375/17, виданим 20 вересня 2017 року Шевченківським районним судом м. Львова про усунення перешкод у володінні та користуванні ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_3 у зазначену квартиру, правонаступниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13 серпня 2018 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2018 року про виправлення описок, у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що боржник ОСОБА_2 станом на день подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження є співвласником 1/6 частини квартири, іншими співвласниками є ОСОБА_1 -2/3 частки, ОСОБА_4 -1/3, а відтак підстав для заміни боржника немає.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 червня 2019 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 , ухвала Шевченківського районного суду м.Львова від 13 серпня 2019 року залишена без змін. В постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 залишається співвласником квартири, а тому підстави для заміни боржника відсутні.
10 червня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року відмовлено. Зкрема суд апеляційної інстанції виходив з того, що аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 є аналогічні аргументам апеляційної скарги ОСОБА_2 , які суд апеляційної інстанції вважав такими, що не дають підстав для скасування ухвали. Крім цього, апелянт за результатами розгляду апеляційної скарги просить задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну боржника, з якою остання до суду першої інстанції не зверталась.
10 червня 2019 року та 31 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Львова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
29 липня 2019 року ОСОБА_1 через Львівський апеляційний суд повторно подала апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року відмовлено.
За таких обставин, у відповідності до вимог до п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року відсутні.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, -
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку передбаченому ст.ст.389-391 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 22 серпня 2019 року.
Суддя Копняк С.М.