Єдиний унікальний номер 725/4108/19
Номер провадження 3/725/2338/19
22.08.2019 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Скуляк І. А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Із протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вбачається, що він 13.07.2019 року о 09 год. 05 хв. в м. Чернівці по вул. Головній 275А керував транспортним засобом «Mercedes-Benz C classe», р.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в м. Чернівці по вул. Миколаївській 32Б, чим порушив, на думку працівників поліції п. 2.9а Правил дорожнього руху України, в результаті чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КпАП України.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи. Через канцелярію суду від нього надійшла заява в якій він вказав , що алкоголь не вживав , здійснив зупинку транспортного засобу для того щоб вжити ліки, оскільки йому стало зле. Крім того, звернув увагу суду на те що українською мовою він вільно не володіє, проте, перекладач під час складання адмінматеріалів йому не надавався.
Дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до вимог ст.. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Згідно п. 12 розділу «II. Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС від 06.11.2015 р. № 1376, у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Як вбачається з відеозапису бодікамер поліцейських, який надали працівники поліції, ОСОБА_4 , під час складання адміністративних матеріалів, не володів українською мовою, про що ним зазначено в заяві, яка надійшла до суду.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід'ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , є громадянином Румунії, вказане зафіксовано працівниками поліції в протоколі БД№427343.
Судом встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , за ч.1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції не було забезпечено участь перекладача, не дивлячись на те, що існували всі підстави вважати, що ОСОБА_4 , не володіє українською мовою. Вищезазначене безпосередньо самі працівники поліції зазначають на відеофіксаціі. А тому, не забезпечення працівниками поліції участь перекладача та не роз'яснення ОСОБА_4 , на зрозумілій для нього мові прав та обов'язки, призвело до порушення права на захист і неможливості надати письмові пояснення або запереченням до протоколу.
Порушення права на захист, яке виразилося у не забезпеченні перекладача Біголар Г., під час оформлення поліцейськими протоколу не узгоджується з вимогами ст. 256 КУпАП відповідно до яких питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи вищевикладене, суд не може визнати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_4 , належним доказом, оскільки він був складений у відсутності перекладача, що є грубим порушенням права на захист у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Крім того, як вбачається з відеофіксації, яку надали працівники поліції, відсутні докази саме того, що ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом . Поряд з цим, вбачається, що ОСОБА_4 знаходився в автомобілі, який не рухався. Крім того, ОСОБА_5 в ході спілкування з працівниками поліції поводиться адекватно підкоряючись усім вимогам працівників поліції та неодноразово зазнчав, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Поряд з цим, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, Міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділ І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (пункт 12 розділ ІІ Інструкції).
При цьому, пунктом 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (пункт 7 Розділ І Інструкції).
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я тільки тоді, коли водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується диском на якому міститься відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора).
Також, згідно ч. 2 п.п. 5, 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 року № 1103 та є чинним, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності; водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Розділом ІІІ п.п. 12, 13 Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Виходячи з наведеного вище, у випадку неможливості лікарем відібрати у особи на дослідження предмет біологічного середовища у вигляді сечі, він зобов'язаний відібрати інший предмет біологічного середовища. Це може бути, як сеча, так і слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. У випадку неможливості відібрання в особи вище перелічених предметів дослідження, лікар зобов'язаний відібрати кров.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15).
Проте, як вбачається з переглянутого судом запису нагрудних камер поліцейських, лікарем всупереч вимог вказаної Інструкції не відбирались жодні біологічні зразки у ОСОБА_4 для проведення дослідження, натомість застосовано вимірювальний прилад, який відноситься до газоаналізаторів. Будь-які лабораторні дослідження лікарем не проводились.
У відповідності до п. 22, Розділу ІІІ вказаної вище Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому, суд виходить з вимог статті 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до п. 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин Суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 130 , 221, 247, 251, 284, 294 КУпАП, суд -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ст. 130 ч. 1 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Вилучене посвідчення водія - повернути ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. А. Скуляк