Справа № 33/807/474/19 Головуючий в 1-й інстанції - Дацюк О.І.
Єдиний унікальний №336/4451/19 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
21 серпня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю захисника-адвоката Куцигіна І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2019 року стосовно нього,
постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352,40 гривень.
Як зазначено в постанові, 09 липня 2019 року о 02.14 годині ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Чарівній біля будинку № 35 у м. Запоріжжя, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки сп'яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин, на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці та у закладі охорони здоров'я.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що для кваліфікації дій особи за ст.130 КУпАП правове значення має не будь-яка відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а відмова у встановленому порядку. Проте такий порядок працівниками поліції не дотримано. За обставинами справи він дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не довіряв працівникам поліції. В той же час він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. На відео, долученому до матеріалів справи, факт такої відмови не зафіксовано, а отже висновок суду про його відмову пройти огляд на стан сп'яніння саме у медичному закладі не відповідає обставинам справи.
Також зазначає, що при складанні протоколу свідки не були присутні, на долученому до матеріалів справи відео також відсутні, а тому він заявив клопотання про їх виклик до суду для надання пояснень щодо дійсних обставин справи. Але таке клопотання судом безпідставно відхилено.
Таким чином, обставини справи судом встановлено неповно, висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не ґрунтується на матеріалах справи.
Враховуючи викладене, просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні захисника-адвоката Куцигіна І.В., який підтримав апеляційну скаргу та прохав постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначив, що того дня він був зупинений працівниками поліції та на пропозицію останніх пройти обстеження на стан перебування у алкогольному сп'янінні на місці відмовився, оскільки вдень напередодні вживав алкогольні напої у великій кількості та відчував запах. Але працівники поліції не пропонували йому пройти обстеження у медичному закладі та він від такого обстеження не відмовлявся.
Разом з цим, доводи, заявлені ОСОБА_1 на свій захист спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №162894 від 09 липня 2019 року, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, що засвідчив своїм особистим підписом (а.с.1); актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія до КУ «ЗОКНД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 липня 2019 року, від підпису яких ОСОБА_1 відмовився (а.с.7-8); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.9-10); відеозаписом, який міститься на доданому до матеріалів справи оптичному носії DVD-R, на якому зафіксовані обставини події від 09.07.2019 року.
Більш того, при перегляді відеозапису, доданому до матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, зазначивши, що напередодні вживав алкогольні напої у великої кількості та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, оскільки відчував запах алкоголю. Також останній відмовився від проходження огляду і у закладі охорони здоров'я.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, та окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких суттєвих порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №162894 від 09 липня 2019 року відносно ОСОБА_1 , містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. З зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, копію його отримав, як зазначено вище, йому роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що він засвідчив особистим підписом.
Крім того, зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило, він власноруч розписався в протоколі. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час огляду, що підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що працівниками поліції були роз'яснені права, передбачені ст.268 КупАП, пояснена процедура та спосіб проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, від якого він відмовився у присутності двох свідків. Підстав сумніватися в достовірності вказаних пояснень у апеляційного суду немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я спростовуються наданими матеріалами, а саме відеозаписом вказаних подій, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
Також є безпідставними доводи щодо порушення поліцейським порядку огляду на стан сп'яніння та незаконність дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки при перевірці цих доводів апеляційний суд таких порушень не встановив.
Доводи апелянта, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, у зв'язку з тим, що судом було відхилено його клопотання про допит свідків в судовому засіданні, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та для прийняття законного та обґрунтованого рішення достатньо було лише пояснень цих свідків.
Окремо слід зазначити, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 не були заявлені жодні клопотання про допит свідків з обґрунтуванням необхідності їх виклику, що, на переконання апеляційного суду, вказує на формальність вказаного доводу, як підставу для скасування рішення судді місцевого суду.
Таким чином, порушення, на які звертав увагу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення, до того ж останній не заперечував факт керування транспортним засобом, тобто фактичні обставини справи не оскаржував взагалі.
Отже, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2019 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - залишити без змін.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.А. Фомін
Дата документу Справа № 336/4451/19