14.08.2019
Справа № 720/1258/19
Провадження № 2/720/640/19
14 серпня 2019 року м. Новоселиця
Новоселицький районий суд у складі головуючого судді Вівчар Г.А. за участю серктаря судового засідання Скриндиця С.М.,
розглянувши у підготовчому судового засіданні в м. Новоселиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Припрутської сільської ради Новоселицького району, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, суд, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_7 , який постійно проживав в домогосподарстві по АДРЕСА_1 .
Після смерті батька відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями за законом після смерті батька є брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 , які відповідними заявами від 19 грудня 2013 року до нотаріальної контори відмовились від прийняття спадщини.
За своє життя батько заповів на його користь все своє майно на яке буде мати право на день його смерті, заповіт завірений 27 травня2004 року зареєстрований в реєстрі сільради с. Припруття Новоселицького району за №99.
Мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадщину після її смерті прийняв батько.
Позивач вважає, що спадщина після смерті батька відкрилась в цілому на житловий будинок яку він прийняв своєчасно подавши заяву до нотаріальної контори 17 грудня 2013 року. Постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва по причині неможливості надати правовстановлюючі документи на спадкове майно, оскільки за життя батьків право власності на дане господарство не було зареєстровано.
Просить суд в судовому порядку визнати за ним право власності в цілому на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
В підготовчому судовому засіданні сторони не з'явились. Представник позивача, позивач, представник відповідача та треті особи подали до суду заяву провести підготовче засідання у їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право ухвалити рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди.
Суд враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання представником відповідача та третіми особами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи що визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача і задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Зі статті 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Матеріалами справи судом встановлено, що господарство по АДРЕСА_1 належало на право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 померла, ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадщину після її смерті в розмірі Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 прийняв чоловік ОСОБА_7 , що підтверджується спадковою справою ві26 грудня 2007 року за №347/2008р.
ОСОБА_7 помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадщину після його смерті на підставі заповіту завіреного 27 травня 2004 року зареєстрованого в реєстрі сільради с. Припруття Новоселицького району за №99. прийняв ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24.12.2013 року подали до нотаріальної контори заяви про відмову від належної їм частки спадщини після смерті батька. Дані обставини вбачаються з спадкової справи №147/2013 від 17 грудня 2013 року.
Суд вважає, що дані докази у своєї сукупності доказують, що спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилась в цілому на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Приватний нотаріус Бежан Д.С. своєю постановою від 01. 10.2014 року відмовила у видачі свідоцтва на право власності на спадкове майно у виді житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 . обгрунтовуючи відмову відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Згідно ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи те, що право власності на спірний житловий будинок не визначено, але воно зареєстровано органом місцевого самоврядування, визначена адресна частина, позивач своєчасно прийняв спадщину, тому суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2489 грн. квитанцією від 04.06.2019 року та 3424 грн. 50 коп., що в загальній сумі складає 5913 грн. 50 коп..
Суд враховуючи, що відповідач визнав позов в повному обсязі до початку розгляду справи по суті вважає, що у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України йому має бути повернуто 50% сплаченого судового збору а саме 2956 грн. 50 коп..
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 80, 82, 142, 176, 200, 206, 245, 246, 258-273, 354 ЦПК України і на підставі ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272, 1273 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 право власності на житловий будинок літер А, гараж літер Б, літній кухні літер В, сарай літер Г, літній кухні літер Д, вбиральні літер Е, колодязю №1, огорожа №2,3 розташований по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.2 ст.. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 50% сплаченого судового збору, що дорівнює 2956 грн. 50 коп..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд Чернівецької області в 30-денний строк з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Вівчар Г.А.