Постанова від 20.08.2019 по справі 333/6903/18

Дата документу 20.08.2019 Справа № 333/6903/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 333/6903/18 Головуючий у 1 інстанції Стоматов Е.Г.

Провадження №22ц/807/2682/19 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.

суддів: Кочеткової І.В.

Кухаря С.В.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О .Г.Івченка» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог, зазначав, що наказом директора підприємства Генерального конструктора державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г .Івченка» № 1142 від 29.08.2018 року його було притягнуто до дисциплінарного стягнення (догана) та позбавлено премії на 100%.

Вказаний наказ вважає незаконним і таким, що винесений передчасно, оскільки він порушень трудової дисципліни не допускав, належним чином, сумлінно і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією. Крім того, належної перевірки порушення здійснено не було, згоди профспілкової організації на накладання дисциплінарного стягнення не отримано, ніякого розголошення комерційної таємниці не відбулося. Зі змісту спірного наказу незрозуміло в чому саме полягало порушення трудової дисципліни, а тим більше її грубе порушення. Окрім цього, строки для притягнення його до дисциплінарної відповідальності були пропущенні.

В результаті протиправних дій та психологічного тиску з боку відповідача він втратив професійний авторитет, зазнав значних моральних страждань, втратив впевненість в завтрашньому дні, боїться подальшого незаконного звільнення з боку відповідача. Через вказане позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати йому моральну шкоду.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 1142 від 29.05.2013 року по ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г . Івченка » про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з позбавленням преміальної оплати за виконання госпдоговір них робіт за серпень 2018 року у розмірі 100% за грубе порушення трудової дисципліни неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу 100% розміру утриманої з нього преміальної оплати за виконання госпдоговір них робіт за серпень 2018 року; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30000 грн. та судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року відмовлено у задоволені позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника, згідно ст.147-1 КЗпП України, догана була застосована до позивача безпосередньо за виявленням проступку 18.07.2018 року, не пізніше одного місяця з дня його виявлення, згідно ст.148 КЗпП України не рахуючи часу перебування ОСОБА_1 у відпустці з 13.08.2018р. по 28.08.2018 року, а отже відсутні підстави для скасування наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням того, що суд вважав доведеним порушення трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 , підстави для задоволення його вимог щодо виплати йому 100% утриманої премії за серпень 2018 року також відсутні. Щодо стягнення суми моральної шкоди, суд зазначив, що судом не встановлено в діях відповідача порушення законних прав ОСОБА_1 , а також позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю відповідача та виникненням у нього погіршення стану здоров'я.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, про відсутність будь-якого аналізу та правової оцінки судом першої інстанції змісту позовної заяви, відповіді на відзив, пояснень Позивача, письмових судових дебатів, наданих та витребуваних судом доказів. Наказ № 1142 від 29.08.2018 року ОСОБА_1 вважає передчасним та незаконним, оскільки не було здійснено перевірки фактів, викладених у спірному наказі, не визначено порядок притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності, не було проведено додаткової службової перевірки, в наказі не зазначено дату, коли Позивач вчинив дисциплінарний проступок, не зазначено відповідальну особу за виконання вказаного наказу, тощо. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ № 1142 від 29.05.2013 року по ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г . Івченка » про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з позбавленням преміальної оплати за виконання госпдоговір них робіт за серпень 2018 року у розмірі 100% за грубе порушення трудової дисципліни неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу 100% розміру утриманої з нього преміальної оплати за виконання госпдоговір них робіт за серпень 2018 року; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30000 грн. та судові витрати.

07 серпня 2019 року на адресу апеляційного суду від ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г .Івченка» надійшов відзив на вищезазначену апеляційну скаргу, з доводами якої вони не погоджуються. Оскільки, на їх думку, судом на підставі належних та допустимих доказів, повно і всебічно з'ясовані обставини справи, та відповідно прийнято законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

20 серпня 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надійшли пояснення до апеляційної скарги. Зазначає, що дисциплінарний проступок - це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке посягає на трудову дисципліну у відповідному організованому колективі, шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов'язків, за яке передбачене застосування дисциплінарний санкції, що визначені у чинному законодавстві. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім своїх обов'язків та трудової дисципліни. При притягнення до даного виду відповідальності, адміністрації покинення навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків, чого по відношенню до ОСОБА_1 зроблено не було. На час видання спірного наказу Відповідачем вину позивача та наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) Позивача і порушенням встановлено не було, оскільки без проведення службового розслідування (перевірки) це не можливо, тому наказ є передчасним та незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи та пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Так, з копії наказу по ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г .Івченка» № 709 від 01.08.2003 року вбачається, що ОСОБА_1 - заступника головного конструктора, призначено заступником керівника підприємства, головним конструктором тематичного спрямування "Конвертація, створення двигунів, установок для індустріального застосування". Надано ОСОБА_1 повноваження згідно положення до повноважень заступника керівника підприємства, головного конструктора тематичного спрямування "Конвертація, створення двигунів, установок для індустріального застосування", право підпису договорів, платіжних документів (акти виконаних робіт) за тематичним спрямуванням (т. 1 а.с. 26).

Пунктами 1.4, 1.5 посадової інструкції ДИ 09.015-2014 головного конструктора тематичного напрямку «Конвертація, створення газотурбінних двигунів, установок індустріального застосування», затвердженої 15.09.2014 року, встановлено, що головний конструктор при виконанні своїх посадових обов'язків, на підставі затверджених планів підприємства, по узгодженню з керівником підприємства - Генеральним конструктором і по його дорученню здійснює організаційне та технічне керівництво напрямком, що контролюється. В своїй діяльності головний конструктор вищевказаного напрямку керується діючим законодавством України, посадовою інструкцією, наказами та розпорядженнями керівника підприємства (т. 1 а.с. 27-34).

З листа підписання та погодження вбачається, що з вказаною інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений 07.08.2014 року (т. 1 а.с. 35).

З Правил внутрішнього трудового розпорядку (Додаток 1 до розділу 7 колективного договору, визначено обов'язок працівників своєчасно та точно виконувати діючі на підприємстві розпорядження, накази, інструкції та положення, зберігати державну та комерційну таємниці, виконувати вимоги по збереженню режиму таємності (п.п. 3.1.4, 3.1.12) (т. 1 а.с. 37-46).

Зі службової записки керівника департаменту безпеки № 37/03-128 від 18.07.2018р. вбачається, що під час виконання посадових обов'язків з контролю вихідної електронної пошти, що направляється за межі комп'ютерної мережі ДП «Івченко - Прогрес» ним було встановлено факт відправлення з поштової скриньки ОСОБА_1 листа в сканованій формі на адресу ПАТ «Укрнафта». Вказаний лист від 03.05.2018 р. оформлено на бланку підприємства за підписом Головного конструктора ОСОБА_1 , в канцелярії підприємства не зареєстрований, має вих. №ВНХ-4/НИО.

В записці також зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги стандарту підприємства СТП 7541318.041-2016 «Діловодство. Організаційна-розпорядча документація. Організація та порядок управління», наказів по підприємству № 992 від 01.07.2011р. «Про порядок доступу до фінансової та економічної інформації підприємства», № 335 від 08.04.2014р. «Про використання електронної пошти», Положення П 7541318.95.0060 «Порядок використання електронної пошти на підприємстві» (т. 1 а.с. 79).

З додатку до вищевказаної службової записки вбачається, що ОСОБА_1 направлено копію запиту комерційної пропозиції ПАТ «Укрнафта», в тому числі з технічним завданням директору іншого підприємства ТОВ «Голдакс» (т. 1 а.с. 80-85).

За результатами розгляду вищевказаних документів, юридичною службою підприємства за погодженням із профспілковим комітетом підприємства складено Наказ, підписаний директором підприємства, Генеральним конструктором № 1142 від 29.08.2018 року, яким за невиконання пунктів 6.7.1, 6.7.2, 6.7.5 СТП 7541318.041-2016 «Діловодство. Організаційна-розпорядча документація. Організація та порядок управління», пунктів 4.1.2, 4.2.1 Положення «Конфіденційна інформація та комерційна тайна підприємства» п 79.07.005-2012, Наказу № 992 від 01.07.2011р., пункту 3.1 Положення «Порядок використання електронної пошти на підприємстві» П 7541318.95-0060 пунктів 3.1.4, 3.1.12 розділу 3, що відповідає розділу п. 1.4, 1.12 розділу 3 в старій редакції «Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка», вимог Посадової інструкції ДИ 09.015-2014р. (п.1.4, 1.5) ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани і позбавлено преміальної оплати за виконання госпдоговірних робіт за серпень 2018 року у розмірі 100% (т. 1 а.с. 94-95).

За змістом статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, зокрема, такий захід стягнення, як догана.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.

За приписами статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Крім того, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Відповідно пунктів 6.7.1, 6.7.2, 6.7.5 Стандарту СТП 7541318.041-2016 реєстрація підписаних вихідних документів підприємства здійснюється канцелярією у єдиному на підприємстві електронному журналі (форма 80-05-008). Відправлення вихідних документів здійснюється через канцелярію підприємства замовними листами (при необхідності з повідомленням). З використанням засобів електрозв'язку канцелярія здійснює передачу факсимільних листів, електронних документів та документів в сканованій формі без електронного цифрового підпису (т. 1 а.с. 48-51).

Положенням П 7541318.95.0060 «Порядок використання електронної пошти на підприємстві» встановлено, що електронна пошта використовується для обміну службовою інформацією виключно у вигляді електронних повідомлень та документів в електронному вигляді. Розділом 2 визначено поняття електронного документу. Пунктом 3.7 Положення передбачено, що для відправки електронної пошти за межі території підприємства необхідно оформити службову записку на ім'я завідуючої Канцелярії, а також переслати необхідні для відправлення файли на поштову скриньку канцелярії (т. 1 а.с. 52-61).

Так, в пояснювальній записці ОСОБА_1 зазначає, що 03 травня 2018 року у відповідності до вимог посадової інструкції, він на електроном бланку, в електронному вигляді написав відповідь в ПАТ «Укрнафта», зареєстрував його в журналі вихідної кореспонденції за №ВНХ-4/НИО і відправив електронною поштою канцелярії підприємства (т. 1 а.с. 86-91).

З відповіді канцелярії підприємства ДП «Івченко Прогрес» на службову записку юридичної служби ДП «Івченко-Прогрес» вбачається, що листи з вих.№ВНХ-08/18 від 12.02.2018 та вих.№ВНХ-4/НИО від 03.05.2018р. на адресу ТОВ «Голдакс» в канцелярії підприємства в журналі реєстрації вихідної кореспонденції не реєструвалися. Листи на адресу ТОВ «Голдакс» канцелярією підприємства поштою, в тому числі електронною, не надсилались. На підприємстві не використовуються електроні бланки (т. 2 а.с. 92).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо здійснення ОСОБА_1 без погодження з директором підприємства розпорядчих дій, щодо направлення без реєстрації в канцелярії підприємства зі своєї поштової скриньки вихідної пошти, а саме листа в сканованій формі в адресу іншого підприємства.

Також, вищенаведеним спростовуються доводи ОСОБА_1 що він діяв в інтересах підприємства, згідно службової записки головного бухгалтера ДП «Івченко-Прогрес» визначена відсутність взаєморозрахунків з ТОВ «Голдакс», а також виконання робіт, поставки послуг, тощо. Крім того, за результатами аналізу програмного забезпечення «M.E.Doc» не встановлено фактів реєстрації ТОВ «Голдакс» податкових накладних в адресу ДП «Івченко-Прогрес» (т. 2 а.с. 90).

Копією наказу № 992 від 01.07.2011 року ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г .Івченка» встановлено, що: дані, якими характеризується поточний фінансово-економічний стан підприємства: відомості про наявність та рух коштів по рахункам, про наявність та рух товарно-матеріальних запасів та виробів; суттєві умови господарських договорів, укладених підприємством, в тому числі договірні ціни замовника, зміст отриманих комерційних пропозицій - вважаються інформацією з обмеженим доступом, що становить комерційну таємницю підприємства (т. 1 а.с. 62).

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 також здійснено передачу комерційної пропозиції (технічного завдання), наданої ДП «Івченко - Прогрес» іншому підприємству без отримання на це дозволу директора підприємства.

Твердження ОСОБА_1 , що відправлення листа від 03.05.2018р. було погоджено з керівником в усній формі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки позивачем не доведено вказаної обставини належними та допустимими доказами, хоча це відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.

Щодо похідних вимог - про зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу 100% розміру утриманої з нього преміальної оплати за виконання госпдоговір них робіт за серпень 2018 року та стягнення моральної шкоди, то в їх задоволенні судом правомірно відмовлено, зокрема, з огляду на відсутність підстав для задоволення первісних вимог, які перебувають одне з одним у безпосередньому матеріально-правовому зв'язку.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача не містить.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 23 серпня 2019 року.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
83841997
Наступний документ
83841999
Інформація про рішення:
№ рішення: 83841998
№ справи: 333/6903/18
Дата рішення: 20.08.2019
Дата публікації: 28.08.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Запорізький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.08.2019)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 13.12.2018
Предмет позову: про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення