Дата документу 23.08.2019 Справа № 311/2641/18
Єдиний унікальний номер 311/2641/18 Головуючий у 1-й інстанції Курдюков В.М.
Номер провадження 22-ц/807/2212/19 Суддя-доповідач Поляков О.З.
23 серпня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
Головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Кухаря С.В.,
Подліянової Г.С.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживача,-
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Запоріжгаз збут» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживача.
В обґрунтування позову зазначала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , де фактично і проживає. У квартирі зареєстрована сама. В цій квартирі підключений газ і є один газовий прилад - плита. Газ вона використовує лише для приготування їжі, лічильник газу у її квартирі не встановлений.
Зазначає, що з травня 2017 року їй нараховується плата за відкритим на неї особовим рахунком № НОМЕР_1 за спожитий газ у квартирі на підставі показів загальнобудинкового газового лічильника, встановленого ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», згоди на встановлення якого вона не давала.
Після встановлення загальнобудинкового лічильника розмір платежів за газ різко збільшився, при тому, що фактично споживання нею газу не змінилося.
ОСОБА_1 зверталась до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» із заявою, в якій просила встановити у її квартирі безкоштовно індивідуальний лічильник газу. На вказану заяву нею було отримано відповідь, з якої вбачалось, що оскільки у будинку, де вона проживає встановлено загальнобудинковий лічильник газу, встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок відповідача не буде, а запропоновано встановити індивідуальні лічильник газу в квартирі за власні кошти.
Зазначає, що таким чином, відповідачами вона поставлена у нерівні умови з іншими споживачами, оскільки в деяких будинках у м. Василівка ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» були встановлені безкоштовно лічильники газу у квартирах.
Посилаючись на те, що діями відповідачів, які з травня 2017 року визначають їй обсяг спожитого газу, виходячи із показників загально-будинкового лічильника, та на підставі цих показників здійснює нарахування оплати за газ, порушують її права споживача З огляду на зазначене, просила суд: визнати незаконними дії відповідачів щодо нарахування їй обсягу та плати за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 у квартирі АДРЕСА_1 за показниками загальнобудинкового газового лічильника з 01 травня 2017 року; зобов'язати відповідачів здійснити по особовому рахунку № НОМЕР_1 у вказаній квартирі перерахунок плати за газ за період з 01 (червня) травня 2017 по день прийняття судового рішення, виходячи із діючих протягом вказаного періоду передбачених Постановою КМУ від 23 березня 2016 року №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 316 від 27.04.2016 року, № 609 від 18.08.2017 - норм споживання газу для громадян для приготування їжі в квартирах, в яких не встановлені індивідуальні газові лічильники; зобов'язати відповідачів до встановлення лічильника газу в її квартирі здійснювати їй по особовому рахунку № НОМЕР_1 у квартирі АДРЕСА_1 нарахування плати за газ, виходячи із діючих протягом вказаного періоду передбачених Постановою КМУ від 23 березня 2016 року №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 316 від 27.04.2016 року. № 609 від 18.08.2017 - норм споживання газу для громадян для приготування їжі в квартирах, в яких не встановлені індивідуальні газові лічильники, з врахуванням переплати за перерахунком; зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» за його кошти встановити у її квартирі лічильник газу до 01.01.2021 р. та судові виграти по оплаті судового збору, від сплати яких вона звільнена, відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», та витрат на правову допомогу, просить покласти на відповідачів.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновкам суду обставинам справи, просила скасувати рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року, та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 травня 2019 року (а.с.188), в порядку передбаченому ст. 360 ЦПК України, особам, які беруть участь у справі, надавався строк для надання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Від АТ «Запоріжгаз» надійшов відзив, в якому зазначено, що вони не погоджуються з доводами апеляційної скарги, заперечують проти неї, та вважають її необґрунтованої і такою, що не відповідає матеріалам справи, оскільки суд першої інстанції вірно визначився з предметом спору, в повній мірі дослідивши всі обставини справи. Зазначають, що доводи позивача щодо недотримання ПАТ «Запоріжгаз» при встановлені загальнобудинкових лічильників вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» в частині отримання згоди співвласників на встановлення загальнобудинкових вузлів обліку у місті Василівка Запорізької області, не укладення відповідних договорів з окремими мешканцями (власниками квартир, не обладнаних індивідуальними лічильниками газу) щодо проведення оплати за показниками такого лічильника не відповідають дійсності, так як Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» не передбачає необхідність отримання згоди співвласників на встановлення ЗВОГ. Твердження апелянта про зобов'язання АТ «Запоріжгаз» встановлення індивідувального лічильнику газу, з посиланням на ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції на травень 2017 року, не відповідає дійсності, так як такі зміни були внесені на підставі Закону № 2260-\/ІІІ від 21.12.2017 року, тому такого зобов'язання не існувало на час встановлення ЗВОГ. Просили відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Токмацького районного суду Запорізької області - залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.
Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 13).
В травні 2017 року в буд. АДРЕСА_2 ПАТ по газопостачанню та газифікації «ЗАПОРІЖГАЗ» був встановлений загальнобудинковий газовий лічильник.
З травня 2017 року ОСОБА_1 нараховується плата за відкритим на неї особовим рахунком № НОМЕР_1 за спожитий газ у квартирі на підставі показів загальнобудинкового газового лічильника.
Встановлено також, що згоди на установку загальнобудинкового газового лічильника позивач не надавала.
Ці обставини визнаються сторонами, а тому за приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України не потребують доказуванню.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , з якої вбачається, що вона зверталась до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», в якій просила безкоштовно встановити в її квартирі індивідуальний лічильник природного газу (а.с. 17, зворот).
На вказану заяву ПАТ «Запоріжгаз» листом № Zp 01. З-ЛВ - 1366-0118 від 26.01.2018 року повідомило, що на виконання вимог Закону України № 3533 від 16.06.2011 року «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» працівниками ПАТ «Запоріжгаз» за адресою: м. Василівка, вул.. Незалежності, буд. 1 було встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу за рахунок оператора ГРМ. Встановлення індивідуальних лічильників за рахунок газорозподільних підприємств передбачене лише там, де не встановлено будинковий лічильник природного газу, проте побутовий споживач може встановити лічильник газу за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі за власні кошти, або за рахунок коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевого бюджету (а.с. 18, зворот).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» встановити за його кошти у квартирі позивача лічильник газу до 01.01.2021 року не ґрунтуються на нормах права. Відсутні норми, які зобов'язували відповідача встановлювати індивідуальний лічильник газу.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідні правовідносини були предметом розгляду Великої Палати верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року (справа №214/2435/17, провадження №14-347цс18).
Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові дійшла висновку, що відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. З урахуванням вимог статті 5 Закону № 1023- ХII, статті 2 Закону № 1875-IV волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним. Саме на відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку не споживачів є неправомірним.
Зміст статті 6 Закону № 3533-VI свідчить про наявність безумовного обов'язку відповідних суб'єктів господарювання - газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов'язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб'єктів господарювання.
Стаття 6 Закону № 3533-VI визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.
Окрім цього слід зазначити,що позивач виконувала обов'язок щодо сплати отриманих послуг, у тариф яких включено і вартість та роботи зі встановлення індивідуальних лічильників газу населенню.
Враховуючи те, що на вимогу споживача відповідач ПАТ «Запоріжгаз» у відповідності до вимог статті 6 Закону № 3533-VI не забезпечило встановлення індивідуального лічильнику газу, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачем та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу безпосередньо порушують права позивача, оскільки в процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним окремо споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався споживачем. Внаслідок бездіяльності ПАТ «Запоріжгаз» споживачі газу поставлені у нерівне становище.
За таких обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання дій відповідачів незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок об'ємів природного газу, та встановлення індивідуального лічильника газу.
Вимога позивачки щодо встановлення індивідуального лічильника газу до 01.01.2021 року на вимогах закону не ґрунтується,так як ст.18 ЦПК України передбачена обов'язковість виконання судових рішень,що набрали законної сили.
Доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перевірки рішення суду першої інстанції, а отже, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову, за якою:
«Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживача - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» щодо нарахування ОСОБА_1 обсягу та плати за спожитий газ у квартирі АДРЕСА_1 за показниками загальнобудинкового газового лічильника з травня 2017 року по день ухвалення рішення.
Зобов'язати Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» здійснити ОСОБА_1 за її особовим рахунком № НОМЕР_1 перерахунок плати за газ за період з травня 2017 року по день прийняття судового рішення, виходячи із діючих протягом вказаного періоду норм споживання газу для громадян для приготування їжі, в квартирах, в яких не встановлені індивідуальні газові лічильники.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариства «Запоріжгаз» за свій рахунок здійснити встановлення у належній ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 індивідуальний лічильник на газопостачання для приготування їжі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.»
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 23 серпня 2019 року.
Головуючий
Судді: