Справа № 303/1737/19
Закарпатський апеляційний суд
16.08.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Василевича А. Т., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 ,
постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України,
визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн..
Згідно постанови, 03 березня 2019 року о 05-ій годині 07 хвилин на перехресті вул. Миру - Недецеї в м. Мукачеві, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat CL», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), і від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР ) і скоїв передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що справа розглянута без його участі, і будь-яких повідомлень про час та місце її розгляду він не отримував, що в свою чергу свідчить про порушення його права на захист. Стверджує, що суд першої інстанції не дав аналізу доказам, на які послався у підтвердження його вини, тобто не зазначив, які саме відомості та факти вказані докази підтверджують, що в свою чергу свідчить про передчасність висновку суду про наявність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Разом із тим, зазначає, що зміст протоколу, зокрема, у частині порушення ним вимог передбачених п. 2. 5 ПДР, не підтверджений будь-якими доказами, що підтверджується й тим, що із наявних у матеріалах справи пояснень свідків не вбачається, що інспектор ОСОБА_2 зупиняв автомобіль під його керуванням, а також те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, і при цьому, в цих поясненнях вказується лише на те, що він відмовився від проходження огляду з використанням технічного засобу. Крім того, вказує на те, що відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення акту затримання транспортного засобу дає підстави для висновку, що до суду направлені не всі зібрані в справі докази. Також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ним автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у тому числі, не додані фото-, відео фіксації обставин події, що свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП. Зазначає і про те, що суд не викликав і не допитав свідків та працівника поліції, який склав протокол. Разом із тим, вказує на те, що при вирішенні питання про накладення на нього адміністративного стягнення суд не з'ясовував даних про його особу, сімейний та майновий стан, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а в матеріалах справи такі відомості взагалі відсутні, як і відсутні передбачені КУпАП та іншими нормативними актами копії документів, які підтверджують наявність у нього прав на керування транспортними засобами, зокрема, копія посвідчення водія та технічного паспорту на транспортний засіб. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 . - адвоката Василевича А. Т., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 03 березня 2019 року о 05-ій годині 07 хвилин на перехресті вул. Миру - Недецеї, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat CL», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), і від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що ОСОБА_1 своїми підписами в протоколі підтвердив, що права та обов'язки йому роз'яснені; зі змістом протоколу ознайомлений; його копію отримав; що до протоколу внесені правильні дані щодо його особи; у поясненнях по суті правопорушення ОСОБА_1 вказав, що не згідний (а. с. 1).
З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 убачається, що вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога (а. с. 2, 3).
З копії постанови серії НК № 300718 вбачається, що таку винесено 03.03.2019 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто за керування 03.03.2019 о 05 год. 07 хв. на перехресті вул. Миру та Недецеї в м. Мукачеві транспортним засобом марки «Volkswagen Passat CL», д. н. з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія, а також не ввімкнувши при зміні напрямку руху світлового покажчика повороту (а. с. 4).
З рапорту інспектора Шелеснак О. А. вбачається, що 03.03.2019 під час несення служби екіпажем «Олімп - 0401» у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у м. Мукачево на перехресті вул. Миру та Недецеї було помічено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat CL», д. н. з. НОМЕР_1 , водій якого при зміні напрямку руху не включав покажчики повороту. Під час перевірки документів у водія транспортного засобу ОСОБА_1 встановлено факт відсутності посвідчення водія на право керування автомобілем, а при спілкуванні з ним, виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), внаслідок чого, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що він відмовився. Після цього, щодо ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 126 цього Кодексу, а транспортний засіб, яким він керував залишено на місці зупинки без порушень ПДР (а. с. 5).
З екзаменаційної картки водія вбачається, що в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 26.09.2009 з категоріями В, С (а. с. 6).
З рапорту інспектора Ільницького В. О. вбачається, що 03.03.2019 під час несення служби екіпажем «Д-Олімп - 401» у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у м. Мукачево приблизно о 05 год. 07 хв. було помічено транспортний засіб марки «Volkswagen Passat CL», д. н. з. НОМЕР_1 , водій якого при зміні напрямку руху з вул. Миру на вул. Недецеї не ввімкнув покажчик повороту ліворуч, у зв'язку з чим його було зупинено. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), внаслідок чого, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що він відмовився у присутності двох свідків о 05 год. 30 хв.. Після цього, щодо ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 126 цього Кодексу (а. с. 7).
З довідки інспектора Одокста С. І. вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 (а. с. 8).
Факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, підтверджується й наявним у матеріалах справи відеозаписом із місця події (а. с. 10).
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_2 був упереджений при зупинці керованого ОСОБА_1 автомобіля та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи - у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано й на такі не вказував захисник ОСОБА_1 - адвокат Василевич А. Т. під час апеляційного розгляду справи.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що інспектор Ільницький В. О. при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи апеляційним судом не встановлено й даних про те, що в громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були залучені в якості відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та складанні протоколу за передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, - такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких також не додано, і на такі не вказував захисник ОСОБА_1 - адвокат Василевич А. Т. під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що зміст протоколу, зокрема, в частині порушення ним вимог передбачених п. 2. 5 ПДР, не підтверджений будь-якими доказами, що підтверджується й тим, що із наявних у матеріалах справи пояснень свідків не вбачається, що інспектор ОСОБА_2 зупиняв автомобіль під його керуванням, а також те, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, і при цьому, в цих поясненнях вказується лише на те, що він відмовився від проходження огляду з використанням технічного засобу, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду й спростовані наявними в матеріалах справи й наведеними вище доказами, у тому числі й відеозаписом із місця події, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом до його зупинки працівниками поліції та факт відмови ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, що в свою чергу підтверджується й письмовими поясненнями свідків.
Як такі, що не знайшли свого підтвердження апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у тому числі, не додані фото-, відео фіксації обставин події, що свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд зазначає, що в складеному щодо ОСОБА_1 протоколі наявні всі відомості, передбачені ст. 256 КУпАП, що свідчить про відповідність вказаного протоколу вимогам даної статті, і при цьому, до протоколу додано вищезгаданий відеозапис, яким підтверджується як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, зокрема, порушення мови та координації рухів.
Із урахуванням наведеного вище, як такі, що не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення акту затримання транспортного засобу дає підстави для висновку про те, що до суду направлені не всі зібрані в справі докази.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не викликав і не допитав свідків та працівника поліції, який склав протокол, - апеляційний суд відхиляє як такі, що також не впливають на висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.5 ПДР. Відхиляючи вказані доводи апеляційний суд враховує те, що підстав для визнання письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недопустимими доказами не встановлено. При цьому, також враховується і факт відсутності в матеріалах справи клопотань ОСОБА_1 про виклик для допиту будь-яких свідків.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що справа розглянута без його участі, і будь-яких повідомлень про час та місце її розгляду не отримував, що в свою чергу свідчить про порушення його права на захист, - апеляційний суд вважає такими, що не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. При цьому, враховується те, що: ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується його підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 14); чинним КУпАП не передбачено скасування судового рішення у зв'язку з розглядом справи без участі правопорушника.
Із вищенаведених підстав, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав аналізу доказам, на які послався у підтвердження його вини, тобто не зазначив, які саме відомості та факти вказані докази підтверджують, що в свою чергу свідчить про передчасність висновку суду про наявність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, - апеляційний суд відхиляє як такі, що також не впливають на висновки суду першої інстанції та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення, у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги про те, що при вирішення питання про накладення на нього адміністративного стягнення суд не з'ясовував даних про його особу, сімейний та майновий стан, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а в матеріалах справи такі відомості взагалі відсутні, як і відсутні передбачені КУпАП та іншими нормативними актами копії документів, які підтверджують наявність у нього прав на керування транспортними засобами, зокрема, копія посвідчення водія та технічного паспорту на транспортний засіб, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не впливають на вид та розмір накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких клопотань із цього приводу, в тому числі й у підтвердження доводів апеляційної скарги, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан