Справа № 706/477/19
15.08.2019 року м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Орендарчук М.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Уманського відділення поліції Христинівського відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає по АДРЕСА_1 .
за ч.2 ст.130 КупАП, суд -
встановив:
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 21.03.2019 року о 21год. 30 хв., в с.Сичівка по вул. Комсомольська водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у приймальному відділенні Христинівської ЦРЛ, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
До суду порушник не зявився, його представник адвокат Маргарян А.Д., надав суду заяву, в якій просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Посилаючись на наступне, так в матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, даний акт був складений поліцейським С.В. Гринчук, а тому працівники поліції мали всі законні підстави скласти протокол із зазначенням порушення п.2.5 Правил дорожнього руху. Також в матеріалах справи міститься висновок №75 від 21.03.2019 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у графі ким та коли направлено на огляд зазначено поліцейським ОСОБА_2 в той же час протокол складено поліцейським Лебідь М.П.
Порядок проведення виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння встановлено інструкцією №1452/735 від 09.11.2015 року. А тому, зважаючи на грубі порушення працівниками поліції проведення огляду прость нав підставі п.22 вищевказаної інструкції вважати недійсним висновок №75 від 21.03.2019 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан спяніння.
В судові засідання особа, яка слала протокол не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП, настає лише за умови керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ст.130КУпАП, передбачає досить суворе стягнення у вигляді штрафу та позбавлення спеціального права, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, справа, крім протоколу про адміністративне правопорушення, не містить доказів взагалі факту вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у справі не має свідків.
Як вбачається із змісту протоколу серії БР №052317 складеним поліцейським Христинівського ВП Лебедєвим М.П. від 21.03.2019 року, ним було встановлено, що
21.03.2019 року о 21год. 30 хв., в с.Сичівка по вул. Комсомольська водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у приймальному відділенні Христинівської ЦРЛ, а також долучено висновок №75 від 21.03.2019 року, щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Однак із висновку №75 від 21.03.2019 року, вбачається що ОСОБА_1 було направлено на освідування поліцейським ОСОБА_2 , тобто із матеріалів справи незрозуміло хто виявив ознаки алкогольного сп'яніння.
Більше того, інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно до п. п. 8, 7,12 вищевказаної інструкції, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Приписами п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння встановлено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан спяніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Оскільки, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутнье направлення та порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, а тому суд визнає висновок №75 від 21.03.2019 року, щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 не належним та не допустимим доказом.
Окрім того, в матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений працівником поліції С.В. Гринчук у якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису. Однак в даному не вказано за допомогою, якого спеціального технічного засобу мав бути проведений даний огляд.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 , вимог п. 2.9 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а належних та допустимих доказів його винуватості суду не надано, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись пунктом 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 34,35,40-1,130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”,, суд,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП закрити, у звязку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена, на підставі ст.294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: М.П Орендарчук