22-ц/804/2146/19
2-1042/2005
Головуючий у 1-й інстанції Хацько Н.О.
Доповідач Мальцева Є.Є.
22 серпня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів Кочегарової Л.М., Лісового О.О.,
секретар Тулянкіна М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 20 лютого 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа від 22 вересня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,
13 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, в обґрунтування якого зазначила, що рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 22 вересня 2005 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частині з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з моменту набрання цим рішенням законної сили по досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало чинності 03 жовтня 2005 року. Виконавчий лист за вказаним рішенням знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку за місцем реєстрації підприємства, на якому працював ОСОБА_1 . З липня 2014 року територія м. Донецька є окупованою територією України, на якій проводиться антитерористична операція (операція об'єднаних сил). Заявник вважає, що виконавчий лист втрачено, просить суд видати дублікат виконавчого листа від 22 вересня 2005 року в цивільній справі № 2-1042/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про заміну розміру аліментів.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 лютого 2019 року заяву про видачу дублікату виконавчого листа від 22 вересня 2005 року в цивільній справі № 2-1042/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про заміну розміру аліментів задоволено. Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 22 вересня 2005 року в цивільній справі 2-1042/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про заміну розміру аліментів.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, в якій відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції отримавши заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа за відсутності відновлених матеріалів судового провадження, на підставі яких видається виконавчий документ розглянув її, та без окремого провадження та процедури відновлення рішення суду Авдіївського міського суду Донецької області від 22 вересня 2005 року за своєю ініціативою передчасно частково відновив втрачене судове провадження. При цьому боржник не приймав участі у вирішенні такого питання і не міг надати свої заперечення.
Зазначає, що із судового рішення вбачається, що ОСОБА_2 не заявляла про відновлення втраченого провадження та відновлення строку пред'явлення його до виконання. А суд першої інстанції ухвалою від 08 жовтня 2018 року частково відновив судове провадження про заміну розміру аліментів на користь ОСОБА_3 за відсутністю письмового або усного клопотання заявника та згоди заінтересованої особи - фактично за своєю ініціативою визнав причину пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання поважною.
Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заява про видачу дублікату виконавчого листа має мету не відновлення судового провадження, а мету примусового стягнення всіх сум аліментів, які вже раніше були стягнуті без порушень з його заробітної плати.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що суд має законне право на відновлення втраченого провадження за власною ініціативою суду. Без вирішення такого питання неможливо розглянути заяву про видачу дублікату виконавчого документу. Оригінал виконавчого листа залишився на окупованій території України, та отримати його оригінал вже не має можливості, а враховуючи те, що син є неповнолітнім, обов'язок ОСОБА_1 утримувати дитину не закінчився. Тому просить у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 20 лютого 2019 року відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник адвокат Авдєєва Н.М. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 08.10.2018 року частково відновлено втрачене судове провадження по справі № 2-1042/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про заміну розміру аліментів та відновлено зміст рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 22.09.2005 року.
Як вбачається зі змісту відновленого судового рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 22.09.2005 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частині з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з моменту набрання цим рішенням законної сили по досягнення дитиною повноліття.
Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду (стаття 489 ЦПК України).
Суд першої інстанції відповідно до закону за власною ініціативою частково відновив втрачене судове провадження по справі № 2-1042/2005 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про заміну розміру аліментів, оскільки вочевидь без встановлення таких обставин неможливо вирішити питання видачі дублікату виконавчого листа.
Відповідно до п. 17.4 розділу XIII перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства в України є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, відповідно до положень п.3 розділу XV Інструкції з примусового виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року передбачено, що виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа. Цим розділом передбачено отримання дубліката виконавчого листа та процедура відновлення усього провадження або його частини.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону У країни «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Син сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досяг повноліття. Тому строк на пред'явлення виконавчого листа не вважається пропущеним, і виконавчий лист підлягає виконанню.
Будь-яких доказів примусового виконання судового рішення на час звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа матеріали справи не містять.
В апеляційному суді ОСОБА_1 такі обставини не спростував. Пояснив суду, що аліменти сплачує регулярно, протягом 2014-2015 років виплачував аліменти безпосередньо стягувачу на руки, з 2016 року платить аліменти регулярно і в повному обсязі, але можливо, має заборгованість за попередні періоди.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права. Твердження боржника про те, що видача судом дублікату виконавчого листа нібито потягне за собою подвійне стягнення аліментів, не ґрунтується на законі. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання (стаття 194 СК України). Якщо заборгованість за аліментами існує, то її розмір обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом. ( стаття 195 СК України).
Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності зазначених вище норм, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375,381, 382 ЦПК України апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 20 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 23 серпня 2019 року.
Головуючий: Є.Є. Мальцева
Судді Л.М. Кочегарова
О.О. Лісовий