Справа №705/3872/19
1-кс/705/1445/19
23 серпня 2019 року місто Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , вивчивши клопотання про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження №12019250100000476 від 23.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Слідчий Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, внесеним в рамках кримінального провадження №12019250100000476 від 23.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Клопотання погоджене з прокурором ОСОБА_3 .
У клопотанні просить накласти на зазначене у клопотанні майно, а саме автомобіль ВАЗ 2109 р.н. НОМЕР_1 білого кольору.
Вивченням клопотання та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження встановлено, що клопотання не відповідає вимогам статей 132 та 171 КПК України.
Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
До клопотання не додано жодного доказу того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, так як взагалі не додані докази обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Зокрема, слідчий посилається на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та його було госпіталізовано до лікарні. Жодного документу з даного приводу не долучено.
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно.
Частина 1 статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У клопотанні слідчий не визначає, якого саме права (на відчуження, розпорядження та/або користування майном) він просить тимчасово позбавити. Прохальна частина клопотання взагалі не містить посилань на власника чи володільця майна, про арешт якого просить слідчий.
Враховуючи те, що згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю, в тому числі, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, тому клопотання повинно містити засоби зв'язку чи адресу особи, якій належить майно, на яке слідчий просить накласти арешт, з тією метою, щоб слідчий суддя міг здійснити повідомлення такої особи про дату та час розгляду клопотання.
У клопотанні наявні посилання лише на адресу проживання власника автомобіля, проте не вказано засоби зв'язку, хоча поштовим зв'язком суддя позбавлений можливості у визначені КПК України строки здійснити належним чином повідомлення власника майна.
Крім того, з клопотання вбачається, що автомобіль під час пригоди перебував у володінні ОСОБА_5 . Клопотання не містить адреси проживання ОСОБА_5 , засобів зв'язку з ним, а також не зазначено, чи дійсно на правових підставах він володів автомобілем, так як усний договір купівлі-продажу автомобіля не передбачений нормами ЦК України.
У клопотанні слідчий цитує ч.1 ст.98 КПК України, яка надає поняття речових доказів. Після чого вказує, що автомобіль є речовим доказом. При цьому не вказує, під які саме ознаки, передбачені ч.1 ст.98 КПК України, підпадає автомобіль.
Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 170 - 172, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 про арешт майна, внесене в рамках кримінального провадження №12019250100000476 від 23.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України- повернути прокурору ОСОБА_3 , встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1