Провадження № 2/679/331/2019
Справа № 679/947/19
22 серпня 2019 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
судді Гавриленко О.М.,
секретар судового засідання Василюк Л.С.,
номер справи 679/947/19,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Нетішин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування позову зазначив, що 22 грудня 2011 року він надав у позику відповідачу грошові кошти в сумі 105 000 гривень, що на день позики становило 13 125 доларів США, про що останній надав йому боргову розписку, в якій зобов'язався до 31 грудня 2017 року повернути кошти в сумі, що на дату повернення буде еквівалентна 13 125 доларів США.
Однак відповідач так і не повернув позивачу кошти в обумовлену в розписці дату, в зв'язку з чим він змушений був звернутися до суду.
ОСОБА_1 на підставі вище наведеного, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 533, 545, 1046, 1047, 1049 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у сумі 343 759 гривень 51 копійка та судові витрати.
Відзив на позовну заяву відповідач у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк не подав.
Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 липня 2019 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Інші процесуальні дії у справі судом не проводилися.
В судове засідання сторони не з'явилися, кожен з них окремо подав заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позивач у вказаній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, до заяви долучив оригінал боргової розписки. Відповідач у заяві вказав на визнання ним позову повністю, таку ж позицію і висловив його представник - адвокат Волков С.В.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши зміст норм права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22 грудня 2011 року ОСОБА_2 надав у позику відповідачу грошові кошти у сумі 105 000 гривень, що на день позики становило 13 125 доларів США, про що останній надав позивачу боргову розписку, в якій зобов'язався до 31 грудня 2017 року повернути кошти останньому в сумі, що на дату повернення буде еквівалентна 13 125 доларів США.
Вказані обставини підтверджуються даними боргової розписки від 22 грудня 2011 року (арк. спр. 5).
На час звернення позивача до суду борг відповідачем не повернутий, про свідчить наявність оригіналу розписки у ОСОБА_1 .
Вказуючи на наявність підстав для стягнення боргу, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Таким чином, спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно із ч. 2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 207 ЦК (у редакції, чинній на час укладення договору позики) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми.
Частинами 1 та 2 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом ( ч.ч.1 , 2 ст. 533 ЦК України).
Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку ст. 545 ЦК України).
Виходячи з вимог зазначених норм закону, враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
При цьому, суд враховує аргументи позивача, які наведені ним в обґрунтування заявлених вимог, оскільки такі знайшли своє підтвердження під час дослідження наявних в матеріалах справи доказів, які є належними, допустимими та достовірними. Не оспорював аргументів позивача і сам відповідач, висловивши свою згоду на стягнення з нього боргу у поданій ним письмовій заяві.
Вирішуючи спір, суд керується спеціальними нормами права, які містяться в ст. ст. 526, 530, 533, 545, 1046, 1047, 1049 ЦК України та на які вірно послався позивач в позовній заяві.
Крім того, судом застосовуються норми права, які наявні в ст.ст. 202, 207 ЦК України та визначають форму правочинів і порядок їх вчинення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
При зверненні ОСОБА_1 до суду з позовом у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 437 гривень 60 копійок (1 % ціни позову - 343 759 гривень 51 копійка), однак ним було невірно сплачено судовий збір у розмірі 3 447 гривень 95 копійок, що на 10 гривень 35 копійок більше ніж встановлено законом.
Зважаючи на вищезазначене та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне в порядку ст. 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору (1 % ціни позову - 343 759 гривень 51 копійка), що становить 1718 гривень 80 копійок, сплаченого позивачем, повернути останньому з державного бюджету, та таку ж суму судового збору стягнути на користь позивача з відповідача у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Окрім того, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню позивачу з державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 10 гривень 35 копійок, як такий, що внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 22 грудня 2011 року в сумі 343 759 (триста сорок три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 51 копійка, що станом на 25 червня 2019 року еквівалентно 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п'ять) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) гривень 80 копійок судового збору.
Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 1729 (одну тисячу сімсот двадцять дев'ять) гривень 15 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суду Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ст. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 22 серпня 2019 року.
Суддя О.М. Гавриленко