Справа № 675/1790/19
Провадження № 2-н/675/136/2019
22 серпня 2019 року м.Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Трасковський С.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали заяви приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про видачу судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 163 ЦПК України.
Згідно із п.2 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника і боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
У порушення вищевказаних вимог, в поданій заяві заявником не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника за його наявності або номер і серію паспорта боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника ОСОБА_2 .
Відповідно до п.4 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено також вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України).
ОСОБА_1 до поданої зави додано заочне рішення Ізяславського районного суду від 16.07.2019 року, яким, зокрема, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалено залишити вказаних неповнолітніх дітей під наглядом ОСОБА_1 .
Як слідує зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник є бабою неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні проживають разом з нею, знаходяться на її утриманні, тому стягувачем заявлено вимогу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, згідно ч.3 ст.184 СК Українитой із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, заявниками у справах про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини є один з батьків або інший законний представник такої дитини.
Нормами чинного законодавства встановлено, що законними представниками є: батьки, усиновителі, батьки - вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов'язки опікунів і піклувальників. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Зокрема, статтею 59 ЦПК України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Водночас, згідно з ч.2 ст.258 СК України баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
Проте, доказів на підтвердження того, що неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є онуками заявниці ОСОБА_1 , а також того, що остання є законним представником неповнолітніх дітей, суду не надано.
Відсутність вказаних доказів унеможливлює встановлення того, що ОСОБА_1 є законним представником, в тому числі бабою неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що давало б можливість останній звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання вказаних дітей.
При цьому суд зазначає, що відповідно до роз'яснень викладених в п.1 Постанови Пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Аналіз наведених норм чинного процесуального законодавства та відповідних роз'яснень щодо суддівської практики дозволяє дійти висновку, що оскільки розгляд справи у наказному провадженні проводиться без виклику учасників судового розгляду, суд позбавлений можливості здійснити витребування будь-яких доказів по справі, розгляд справи проводиться у короткий строк, документи, якими заявник обґрунтовує свої вимоги в заяві про видачу судового наказу повинні бути обов'язково додані до неї.
Згідно із п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, оскільки заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Водночас суд роз'яснює, що за правилами ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених зокрема п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, або подання заяви в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 163, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Дата складення повного тексту ухвали 22.08.2019 року.
Суддя: С.Л. Трасковський