нп 2/490/1369/2019 Справа № 490/8583/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
21 серпня 2019 р. Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення боргу у розмірі 66000,00 грн. згідно розписки від 11.07.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.07.2018 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики. За умовами вказаного договору відповідач отримав в борг від позивача грошові кошти у сумі 66000,00 грн. строком до 11.10.2018 року. На підтвердження укладення договору позики та отримання від позивача вищевказаної грошової суми, ОСОБА_2 11.07.2018 року складено розписку. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, позику не повернув, чим порушив права позивача. У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Адвокат позивача просив про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності представника позивача, заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Обставини справи встановлені судом.
11.07.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики. За умовами вказаного договору ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 66000,00 грн. строком до 11.10.2018 року.
На підтвердження укладення договору позики та отримання від ОСОБА_1 вищевказаної грошової суми, ОСОБА_2 11.07.2018 року складено розписку, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Правовий аналіз ст. 545 ЦК України дає підстави вважати, що держатель оригіналу боргового документа є належним кредитором у зобов'язанні, на підтвердження виникнення якого наданий такий документ. Тобто наявність оригіналів документів у позивача може свідчити про наявність певних зобов'язань саме перед ним.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно правового висновку, який міститься в постанові від 18 вересня 2013р. Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах по справі № 6-63 цс 13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позику. Так, відповідно до ч.1 зазначеної статті позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився відзив на позов не надав і не довів обставин, що свідчили б про повернення боргу позивачу, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми за договором позики від 11.07.2018 року у розмірі 66000,00, тобто в межах позовних вимог та відповідно до змісту укладеного сторонами договору.
Окрім того, у зв'язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до квитанції від 11.10.2018 року у сумі 704,80 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263- 265, 280-282 ЦПК України, ст.525, 526, 553, 554, 625, 1046, 1047, 1049,1050 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму за договором позики від 11.07.2018 року у розмірі 66000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області 26.01.2013 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.
Повний текст рішення складено 21.08.2019 року.
Суддя Н.П. Черенкова