Справа № 487/3834/17
Провадження № 1-кп/487/78/19
23.08.2019 року.
Колегія суддів Заводського районного суду м.Миколаєва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150030002079 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Омськ Оренбурзької області Російської Федерації ,українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого,має на утриманні неповнолітню дитину, 2014 року народження, не працюючого , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого-
-17.03.2015 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки та покладанням обов'язків,
-27.01.2016 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 ,ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі
- у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.153 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_7
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11
Формулювання обвинувачення визнаного судом не доведеним:
Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 29.05.2017 р. приблизно о 13 год.50 хв. неповнолітня потерпіла ОСОБА_12 зустрілася з раніше знайомим ОСОБА_13 та раніше не відомим їй чоловіком,матеріали відносно якого відповідно до ухвали Заводського районного суду м.Миколаєва від 13.08.2019року виділені в окреме провадження, на кінцевій зупинці маршрутного таксі №31 по вул. Лазурна в м.Миколаєві. Після того, як вони зустрілись , направились на берег річки неподалік від причалу та почали вживати спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв неповнолітня ОСОБА_12 , разом з ОСОБА_13 та іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирішили піти в гості до спільного знайомого на ім'я ОСОБА_14 , котрий проживає в будинку АДРЕСА_3 . Після того, як неповнолітня ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інша особа пройшли до під'їзду, де проживає ОСОБА_14 , вони, знаходячись між 5 та 6 поверхами будинку, продовжили вживати спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв неповнолітня ОСОБА_12 ,перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , втратила свідомість та перебувала в безпорадному стані. Після того ,як неповнолітня ОСОБА_12 втратила свідомість, на що звернули увагу ОСОБА_7 та інша особа, та усвідомлюючи її неповнолітній вік, у них виник намір, направлений на задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою, без попередньої домовленості між собою.
Виконуючи злочинний намір ОСОБА_7 , без попередньої змови з іншою особою, підійшов спереду до неповнолітньої ОСОБА_12 , розуміючи, що потерпіла перебуває в безпорадному стані, та як наслідок, не може чинити опір,діючи проти її волі та виконуючи свій злочинний намір, оголив свої статеві органи та неприродним способом вступив з нею у статеві зносини,шляхом орогенитального контакту.
Інша особа, побачивши,як ОСОБА_7 задовольняє свою статеву пристрасть неприродним способом,без попередньої змови з ОСОБА_13 , підійшов ззаду потерпілої, розуміючи, що потерпіла перебуває в безпорадному стані,будучи без свідомості та, як наслідок не може чинити опір,діючи проти її волі та виконуючи свій злочинний намір оголив свої статеві органи та статеві органи неповнолітньої потерпілої ОСОБА_12 , після чого вчинив з нею статеві зносини природним способом.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_13 кваліфіковані як задоволення статевої пристрасті неприродним способом, тобто статеві зносини з використанням безпорадного стану, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою, відносно неповнолітньої ,тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.153 КК України.(в редакції закону, станом на 29.05.2017р.).
Дослідивши у ході судового слідства усі зібрані органом досудового слідства докази, показання свідків, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_13 обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 КК України не знайшло свого підтвердження з наступних підстав.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_13 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст.153 КК України не визнав та просив його виправдати. Від дачі показань в силу ст.63 Конституції України відмовився. На питання учасників кримінального провадження пояснив, що дійсно 29.05.2017 року перебував у компанії з ОСОБА_12 та ОСОБА_15 . Але у статеві зносини з ОСОБА_12 не вступав та такого наміру не мав. Оскільки ОСОБА_12 втратила свідомість через надмірне споживання алкоголю, він із ОСОБА_15 залишили її між поверхами будинку, а самі направились купити їй води, але були затримані працівниками поліції.
Потерпіла ОСОБА_16 та її законний представник ОСОБА_17 в судове засідання не з'явились.Цивільного позову не заявляли.
На підтвердження вини ОСОБА_13 у вчиненні інкримінуємого йому злочину стороною обвинувачення надані докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні, а саме:
Як вбачається із витягу із кримінального провадження № 12017150030002079 до ЄРДР 29.05.2017 року були внесені відомості , на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення, а саме 29.05.2017 року до ЧЧ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що троє невідомих чоловіків в другому під'їзді будинку АДРЕСА_3 тягнуть безпритомну дівчину. При виїзді на місце встановлено особу дівчини -неповнолітня ОСОБА_16 , яка знаходилась в стані алкогольного сп'яніння та при спілкуванні повідомила, що її ґвалтували.
Відповідно до повідомлення лікаря Лікарні швидкої медичної допомоги від 29.05.2017р. о 17 год. була оглянута потерпіла ОСОБА_16 ,17 років в алкогольному сп'янінні, даних про пошкодження статевих органів немає, направлена на СМЕ. При невідомих обставинах, з її слів її зґвалтували.
Відповідно до рапорту заступника начальника СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 , 29.05.2017року о 16 год.50 хв. до ЧЧ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те,що троє невідомих чоловіків в другому під'їзді будинку АДРЕСА_3 тягнуть безпритомну дівчину. При виїзді на місце встановлено особу дівчини - неповнолітня ОСОБА_19 ,яка знаходилась в стані алкогольного сп'яніння та при спілкуванні повідомила,що її зґвалтували.
Відповідно до витягу із ЄРДР 06.07.2017 року , на підставі рапорту ст.слідчого СВ Заводського ВП ГУНП України в Миколаївські області від 05.07.2017року внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.152 КК України вчинене ОСОБА_7 .
Відповідно до постанови ст.слідчого СВ Заводського ВП ГУНП України в Миколаївські області ОСОБА_20 ОСОБА_17 залучено законним представником неповнолітньої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З протоколу огляду місця події , проведеного 29.05.2017 року , зафіксованого за допомогою фотоапарату вбачається, що проведено огляд міжповерхової сходинки між 5 та 6 поверхом будинку №10-б по вул..Лазурній в м.Миколаєві, та , крім пляшки із невідомою прозорою речовиною, більш нічого не виявлено.
Відповідно до заяви ОСОБА_16 вона , 30.05.2017 року добровільно видала працівникам поліції свої речі(штани, футболку, спідню білизну) , в котрих знаходилась 29.05.2017 року.
Відповідно до заяви ОСОБА_7 , він також добровільно видав співробітникам поліції свої речі, в котрих знаходився 29.05.2017року.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.05.2017 року , та протоколу огляду предметів від 18.07.2017року в службовому кабінеті Заводського ВП були оглянуті речі, які були добровільно видані ОСОБА_13 .
Відповідно до постанови від 18.07.2017 року поліетиленовий пакет білого кольору із речами , в якому знаходяться труси, футболка, штани чорного кольору, поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться футболка червоного кольору, труси синього кольору, штани чорного кольору, два паперових конверта , в якому знаходяться марлеві тампони, поліетиленовий пакет , в якому знаходяться зрізи нігтьових пластин ОСОБА_7 , сейф-пакет №3195127, в якому знаходиться пластикова пляшка з речовиною прозорого кольору визнані речовими доказами , долучені до матеріалів кримінального провадження та передані до камери зберігання речових доказів.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи до впізнання від 30.05.2017 року свідок ОСОБА_21 в присутності понятих впізнала ОСОБА_15 , як чоловіка, котрий 29.05.2017 року близько 16 год.45 хв. тягнув з другим чоловіком дівчину між 5 та 6 поверхами будинку АДРЕСА_3 .
Відповідно до протоколу пред'явлення особи до впізнання від 30.05.2017 року потерпіла ОСОБА_16 , в присутності понятих та законного представника впізнала на фотознімках ОСОБА_15 як чоловіка, , з яким вона знаходилась у будинку АДРЕСА_3 29.05.2017 року о 16 год.00 хв.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи до впізнання від 28.06.2017 року потерпіла ОСОБА_16 , в присутності понятих та законного представника впізнала на фотознімках ОСОБА_7 як хлопця на ім'я ОСОБА_22 , котрий разом із хлопцем на ім'я ОСОБА_23 знаходились разом із нею у будинку АДРЕСА_3 29.05.2017 року.
Відповідно до постанови прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 31.05.2017 року та протоколу ст.слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області від 31.05.2017 року у потерпілої ОСОБА_16 відібрані експериментальні зразки крові для дослідження.
Відповідно до постанови прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 13.06.2017 року та протоколу ст.слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області від 31.05.2017 року у ОСОБА_7 відібрані експериментальні зразки крові для дослідження.
Відповідно до висновку експерта №261 проведеної судово-імунологічної експертизи Миколаївським обласним бюро СМЕ Миколаївської обласної ради , від 13.06.2017 року кров ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А ,антиВ ізосерологічної системи АВО.
Відповідно до висновку експерта №58/ц проведеної судово- цитологічної експертизи Миколаївським обласним бюро СМЕ Миколаївської обласної ради , розпочатої 07.06.2017 року, закінченої 23.06.2017 року кров потерпілої ОСОБА_19 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А ,анти В ізосерологічної системи АВО.Під час проведення цитологічного дослідження джинсових штанів)об.3), наданих на експертизу, знайдено кров людини. Епітеліальні клітини піхвового походження не знайдено. Таким чином, сліди крові, які виявлені на джинсових штанах могли походити від особи, в крові якої міститься виявлений антиген Н, в тому числі від потерпілої ОСОБА_19 та ОСОБА_13 .
На футболці, спортивній кофті , на трусах, наданих на експертизу, кров та епітеліальні клітини піхвового походження не знайдено.
Відповідно до висновку експерта №240 проведеної судово-імунологічної експертизи Миколаївським обласним бюро СМЕ Миколаївської обласної ради , розпочатої 12.06.2017 року, закінченої 16.06.2017 року кров ОСОБА_16 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А ,антиВ ізосерологічної системи АВО.
Кров ОСОБА_15 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А ,з супутнім антигеном Н ізозосерологічної системи АВО.На футболці, представленій на експертизу, в об.2 знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Результати серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи групи О, в тому числі від ОСОБА_16 .На футболці, представленій на трусах та лосинах сперматозоїди та кров не знайдені.
Відповідно до висновку експерта №262 проведеної судово-імунологічної експертизи Миколаївським обласним бюро СМЕ Миколаївської обласної ради , розпочатої 03.07.2017 року, закінченої 07.07.2017 року на марлевому тампоні з вмістом піхви ОСОБА_16 наданому на експертизу знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. Висказатись категорично про групову характеристику крові на підставі виявлення лише одного антигену Н не є можливим. Але дані серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти В(для яких антиген Н є останнім), в тому числі від ОСОБА_16 та ОСОБА_7 . Спертатозоїди не знайдені. На двох предметних скельцях з мазками та марлевому тампоні із вмістом ротової порожнини, двох предметних скельцях з мазками з вмістом піхви, двох предметних скельцях з мазками та марлевому тампоні з вмістом прямої кишки ОСОБА_16 наданих на експертизу сперматозоїди та кров не знайдені.
Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки зі сторони обвинувачення.
Так свідок ОСОБА_21 суду показала, що 29.05.2017 року близько 16 год.45 хв.вона вийшла з квартири , де проживає в будинку АДРЕСА_3 , де між 5 та 6 поверхами побачила дівчину, яка знаходилась без свідомості та 2-х хлопців, котрі тримали її під руки. Вона запитала їх, чи потрібна допомога і чи викликати поліцію. На що хлопці відповіли, що це їх подруга і допомога не потрібна. Вона , зайшовши до приміщення квартири все-таки викликала поліцію. А через деякий час вийшла із квартири та побачила працівників поліції,а тих хлопців вона вже не бачила. ОСОБА_7 , як особу , яка могла там знаходитись вона не впізнає. Вона б могла впізнати іншого хлопця, серед тих двох , які там знаходились, оскільки той був повернутий до неї обличчям. Припускає, що ще була одна людина, яка могла сховатись від неї за двері, але вона її не бачила. Ніякого шуму та криків від них вона не чула, коли перебувала в квартирі.
Свідок ОСОБА_24 суду показала, що працює інспектором Управління патрульної поліції в м.Миколаєві. 29.05.2017 року вона разом із свої напарником ОСОБА_25 біля 17 години виїжджали на виклик до будинку по АДРЕСА_3 , де ,як було повідомлено, троє чоловіків ведуть дівчину без тями. Приїхавши на вказаною адресою та піднявшись на 4 поверх там побачили 2-х чоловіків, які спускались сходами, а вище поверхом знаходилась дівчина без свідомості, із сильним різким запахом алкоголю ,із розірваною нижньою білизною та із спущеними штанами -лосинами. Вона її розбурхала, і та їй сказала, що звуть її ОСОБА_26 , що їй 17 років і що її зґвалтували. Вона разом із напарником підвела дівчину до двох хлопців, яких вони затримали на 4 поверсі і вона повідомила,що це вони. Тоді ОСОБА_13 та ОСОБА_15 було затримано та викликано слідчу групу. Також було викликано швидку допомогу, яка забрала дівчину до лікарні.
Свідок ОСОБА_25 суду показав, що працює інспектором Управління патрульної поліції в м.Миколаєві. 29.05.2017 року він разом із своєю напарницею біля 17 години виїжджали на виклик до будинку по АДРЕСА_3 , де як було повідомлено, троє чоловіків ведуть дівчину без тями. Приїхавши на вказаною адресою та піднявшись на 4 поверх там побачили 2-х чоловіків, які спускались сходами, серед яких був ОСОБА_7 , та який поводився знервовано. На 5 поверсі знаходилась дівчина без свідомості, з розірваною нижньою білизною та із спущеними штанами -лосинами. Його напарниця знаходилась біля дівчини, а він біля ОСОБА_7 та іншого хлопця. Коли він запитав, що вони робили із дівчиною, то ОСОБА_27 відповів, що він тримав дівчину, а той інший хлопець її ґвалтував. Вони викликали швидку допомогу та слідчу групу.При ньому дівчина йому нічого не розповідала і до тями не приходила.
З протоколу слідчого експерименту від 27.06.2017 р. та відеозапису, досліджених колегією суддів ,вбачається, що при проведенні зазначеної слідчої дії, за участю понятих , спеціаліста та законного представника неповнолітня потерпіла ОСОБА_16 показала та розповіла на місці про обставини вчинення злочину ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .
Так, потерпіла показала, що зустрілась із ними біля 13 год.29.05.2017 року, де на березі річки недалеко від вул. Лазурної в м.Миколаєві вживала разом із ними алкогольні напої - самогон. Алкогольні напої вона вживала і раніше, ще до знайомства із ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .Потім вона запропонувала їм піти разом до її знайомого ОСОБА_14 , який проживає по АДРЕСА_3 .Прийшовши за вказаною адресою, виявилось, що вдома її знайомого не було.І тоді вони вирішили почекати його між 5 та 6 поверхами цього будинку, де продовжували вживати алкогольні напої. Потім, від надмірно вжитого алкоголю, вона знепритомніла, але чула голос ОСОБА_29 та ОСОБА_27 , які сміялись. Потім вона почула, що хтось крикнув, що приїхала поліція і знову відключилась. Прийшла до тями , коли біля неї були лікарі швидкої медичної допомоги. Вона їм повідомила, що в неї болять статеві органи. Про обставини злочину вона не пам'ятає, бо була без тями.
З протоколу слідчого експерименту від 20.06.2017 р. та відеозапису, досліджених колегією суддів ,вбачається, що при проведенні зазначеної слідчої дії, за участю понятих та свідка ОСОБА_30 , останній розповів та показав на місці про обставини , як ОСОБА_7 займався орогенитальним контактом із ОСОБА_16 , а ОСОБА_15 стояв позаду неї із спущеними штанями.
Підстави для виправдання обвинуваченого:
Ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка ратифікована Україною і є частиною її національного законодавства, гарантує кожній людині при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення право на справедливий суд. Суд повинен відповідати вимогам незалежності та безсторонності.
Право кожного на справедливий розгляд його справи - дуже важлива складова статті 6 Конвенції. У пункті 1 статті 6 перелічуються елементи справедливого судочинства відповідно до європейської моделі права.
Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі.
При ухвалені вироку суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену в п.43 Рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», згідно якого Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 п. 3 ст. 129 Конституції України, передбачено, що забезпечення доведеності вини є одним із конституційних принципів судочинства.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення» (пункт 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року "Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя " визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до роз'яснень п.п. 17, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано. Вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винуватість чи невинуватість особи, а всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного та коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Положеннями ст. 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; та інші обставини, які зазначені в ч.1 ст. 91 КПК України.
Мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення:
Стаття 84 КПК України регламентує - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України, докази є належними в разі, коли вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження. А також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, які визнаються, згідно ст. 86 КПК України допустимими, якщо вони отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
В силу п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» кримінальна відповідальність за вчинення зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо такої особи настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. При цьому суд повинен враховувати не тільки показання обвинуваченого, а й потерпілої особи, ретельно перевіряти їх відповідність усім конкретним обставинам справи. При недостатності або недостовірності доказів, якщо їх неможливо поповнити в судовому засіданні, суд повинен надіслати справу на додаткове розслідування. В тому разі, коли відсутні докази, що стверджують пред'явлене обвинувачення, і вичерпані всі можливості для одержання додаткових доказів, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.Відповідно до п.21 вищезазначеної постанови ,з урахуванням особливості порушення кримінальних справ про згвалтування без кваліфікуючих ознак судам слід підвищити вимогливість до органів попереднього слідства щодо додержання встановленого порядку порушення таких справ, маючи на увазі, що приводом до порушення кримінальної справи може бути не лише письмова, а й усна заява (скарга) потерпілої, занесена відповідно до ст.95 Кримінально-процесуального кодексу ( 1002-05 ) до протоколу , підписаного заявницею і службовою особо, яка прийняла заяву.
Так, колегією суддів, в ході судового розгляду були допитані свідки сторони обвинувачення : ОСОБА_25 , ОСОБА_21 та ОСОБА_24 .
Їх покази, як на доказ вини ОСОБА_7 у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану з неповнолітньої потерпілої ОСОБА_16 є необгрунтованими, оскільки вказані свідки не були безпосередніми очевидцями даної події, а про обставини злочину свідку ОСОБА_24 відомо за слів потерпілої ОСОБА_31 .
Показання ж свідка ОСОБА_25 про те, що при затриманні обвинуваченого ОСОБА_7 той повідомив йому про обставини вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_16 , спростовані самим же обвинуваченим ОСОБА_7 під час судового розгляду, який відповідаючи на запитання учасників кримінального провадження пояснив, що у статеві зносини із неповнолітньою ОСОБА_16 не вступав, і таких показань свідку він не надавав.
Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_30 ,які він надавав під час проведення слідчого експерименту суд бере до уваги наявність істотних , не усувних суперечностей у показаннях потерпілої ОСОБА_32 , яка також надавала покази під час слідчого експерименту щодо обставин та способу вчинення згвалтування. Зокрема, під час проведення слідчого експерименту , потерпіла ОСОБА_16 давала покази , що вона нічого не пам'ятає про обставини вчинення відносно неї дій, які підпадають під ознаки задоволення статевої пристрасті неприродним способом,оскільки весь час була непритомна. Між тим свідок ОСОБА_30 під час проведення слідчого експерименту вказує , що чув, коли відійшов із ОСОБА_15 за стіну, за котрою залишились ОСОБА_16 та ОСОБА_7 , як ОСОБА_33 говорила «Руслан , ОСОБА_22 », а коли через 2 хв. зайшов до цього приміщення, то побачив активні дії зі сторони потерпілої, а саме її положення під час орогенитального контакту, яка стояла обличчям до ОСОБА_7 , нагнувшись до його статевих органів.А коли відійшов і через декілька хвилин знову заглянув туди, то вже побачив і ОСОБА_15 , котрий стояв позаду ОСОБА_16 із спущеними штанями та вчиняв рухи, схожі на статеві зносини.Тому суд вважає такі покази свідка ОСОБА_30 такими, що не відповідають дійсності.
Суд також критично відноситься до показань потерпілої ОСОБА_16 , даних нею під час проведення слідчого експерименту за її участі, стосовно того, що вона повідомляла лікарям , що після зустрічі із ОСОБА_13 та ОСОБА_15 в неї сильно боліли статеві органи. В той час, коли при досліджені в ході судового розгляду повідомлення лікаря Лікарні швидкої медичної допомоги від 29.05.2017р. , було встановлено , що при огляді потерпілої ОСОБА_16 даних про пошкодження статевих органів не було. Не виявлено таких пошкоджень і відповідно до висновків судових експертиз, досліджених в ході судового розгляду. Тому такі свідчення потерпілої ОСОБА_16 під час проведення слідчого експерименту не відповідають дійсності.
Крім того, стороною обвинувачення долучено висновки судових експертиз, які містять інформацію про те , що на наданих речових доказах, вилучених як в ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , так і в потерпілої ОСОБА_16 , епітеліальні клітини піхвового походження, сперматозоїди та кров не знайдено. Експертним дослідженням марлевого тампону з вмістом піхви ОСОБА_16 , на якій було виявлено кров людини не встановлено однозначності належності групової характеристики крові.
Тому долучені стороною обвинувачення письмові докази: висновки експертиз суд вважає неналежними та недопустимими, оскільки вони не містять фактів та обставин, що мають значення у кримінальному провадженні та підлягають доказуванню.
Не містять таких фактів та обставин на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_7 і інші письмові докази , долучені органом досудового розслідування- протоколи огляду місця події та протоколи пред'явлення особи до впізнання, на яких потерпіла ОСОБА_16 лише повідомила, що впізнала ОСОБА_7 та ОСОБА_15 як осіб, з якими вона знаходилась у будинку АДРЕСА_3 29.05.2017 року.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі якщо не доведено, що в діях обвинуваченого є склад кримінального праовпорушеня.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, проаналізувавши докази, зібрані на досудовому розслідуванні, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, зважаючи на специфіку злочинів проти статевої свободи, та взявши до уваги те, що показання потерпілої є одним із основних джерел доказування у цій категорії справ, і участь якої в судовому засіданні при розгляді вищезазначеного кримінального провадження стороною обвинувачення забезпечена не була, більш того, заяви про вчинення злочину ні письмово , ні усно потерпіла ОСОБА_16 , або її законний представник ОСОБА_17 до відділу поліції не надавали, колегія суддів, керуючись законом, оцінюючи кожен із представлених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку,що жоден з наданих стороною обвинувачення доказів беззаперечно не доводить вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.153 КК України , а саме у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом,з використанням безпорадного стану, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою, відносно неповнолітньої.
Тому колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченого ОСОБА_13 у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.153 КК України, необхідно виправдати на підставі п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.6 Конвенції Про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 6, 19, 32, 62 Конституції України, ст. ст.. 2, 7, 8, 9, 17, 23, 84-89, 91-94, 98-99, 129, 223, 284, 370, 373, 374, 393, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України та виправдати його за недоведеності у його вчиненні.
Речові докази , а самеполіетиленовий пакет білого кольору із речами , в якому знаходяться труси, футболка, штани чорного кольору, поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться футболка червоного кольору, труси синього кольору, штани чорного кольору, два паперових конверта , в якому знаходяться марлеві тампони, поліетиленовий пакет , в якому знаходяться зрізи нігтьових пластин ОСОБА_7 , сейф-пакет №3195127, в якому знаходиться пластикова пляшка з речовиною прозорого кольору залишити зберігатися в камері зберігання речових доказів Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити ОСОБА_7 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3