Справа № 489/6354/18
Провадження № 1-кп/487/494/19
20.08.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,
Заводським районним судом м. Миколаєва розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, який спливає 29.08.2019 р., посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики переховування від суду та скоєння нового злочину, оскільки обвинувачений раніше судимий, в теперішній час стосовно нього розглядаються кримінальні провадження і в інших судах міста; обвинувачений не працює, характеризується посередньо за місцем мешкання, вживає наркотичні засоби, підтримує сосунки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечував, просив суд змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор, вже не існують.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив обрати йому більш м'який запобіжний захід, оскільки потребує лікування, яке в слідчому ізоляторі не отримує.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при обранні запобіжного заходу враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що слідчим-суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 29.08.2019 р., проте завершити судовий розгляд до вказаної дати неможливо.
Суд вважає, що існують підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 309 КК України, які згідно з ч.3 ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому обвинувачений, усвідомлюючи можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, може переховуватись від суду, у зв'язку з чим наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики підтверджуються також і тим, що ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, обвинувальний акт направлений до суду, та вказане кримінальне провадження розглядається Ленінським районним судом м. Миколаєва. При цьому по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_5 неодноразово не з'являвся на судові засідання та відносно нього суддею двічі здійснювався привід.
Крім того, відносно ОСОБА_5 Заводським районним судом м. Миколаєва розглядається кримінальне провадження за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та відповідно з довідки ІЦ УМВС України ОСОБА_5 переховувався від суду за вказаним кримінальним провадженням.
Також, наявні ризики, передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 вже був судимим за скоєння злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, та за вчинення корисливих злочинів проти власності, і знову обвинувачується у вчиненні подібних злочині.
ОСОБА_5 за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, не має іншого стабільного джерела доходів, заходів до працевлаштування не вживає, перебуває на обліку в наркологічному диспансері; не одружений, дітей і утриманців немає.
Усе вищевикладене свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та не маючи постійного джерела доходу, може продовжити злочинну діяльність.
На думку суду, інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам. Посилання обвинуваченного на незадовільний стан здоров'я не є достатньою підставою для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодних доказів неможливості отримувати лікування в умовах слідчого ізолятора обвинуваченим надано не було.
За такого, оскільки прокурором доведено, що ризики передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим строк тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів.
Керуючись ст. 177, 183, 199, 331, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 жовтня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 23.08.2019 року.
Суддя ОСОБА_1