Справа № 487/6254/19
Провадження № 6/487/191/19
19.08.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Гладкої К.М., заступник начальника Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Щербатюка А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Щербатюка А.І. про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи,
16.08.2019 року заступник начальника Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Щербатюк А.І. звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва із поданням про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи, в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №55487829 з примусового виконання виконавчого листа №145/982/16-к виданого 21.12.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків виді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначив, що в Заводському ВДВС м. Миколаїв на виконанні перебуває виконавче провадження № 55487829 з примусового виконання виконавчого листа №145/982/16-к виданого 21.12.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 11.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлена сторонам виконавчого провадження. Станом на теперішній час вищевказане рішення суду не виконано, при цьому державним виконавцем вжито заходи примусового виконання рішення суду: винесено постанови про арешт майна боржника, про розшук майна боржника, направлено запити та отримано відповіді з ДФС України про відсутність рахунків, ПФ України про відсутність інформації, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої за боржником зареєстровано мано за адресою: АДРЕСА_2 ; здійснено вихід за адресою з метою проведення опису та арешту майна, проте двері ніхто не відчинив; отримано відповідь з Департаменту інформатизації МВС України про місце відбування покарання боржником.
Посилаючись на те, що здійснити опис та арешт майна не можливо у зв'язку з відсутністю судового рішення щодо примусового проникнення до житла, просив надати дозвіл на примусове проникнення до житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить боржнику на праві власності.
В судовому засіданні заступник начальника Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Щербатюк А.І. подання підтримав та просив задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що на виконанні в Заводському відділі Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває виконавче провадження №55487829 з примусового виконання виконавчого листа №145/982/16-к виданого 21.12.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді десяти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1
11.01.2018 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлена сторонам.
11.01.2018 р. Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про арешт майна боржника, яка направлена сторонам та в ТСЦ 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області.
11.01.2018 р. Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про арешт майна боржника, а саме земельних ділянок, квартир за адресою: АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 ; автомобіля марки «Мерседес Віто 112». Копія вказаної постанови направлена сторонам та в ТСЦ 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області, ГУ Держгеокадастру у вінницькій області.
11.01.2018 р. Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про розшук майна боржника, копія якої направлена сторонам та в Головне управління національної поліції у Вінницькій обл.
03.03.2018 р. державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про проведення опису та арешту майна боржника.
18.02.2019 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, копія якої направлена сторонам.
26.02.2019 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Опята Ю.Ю. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №55487829.
26.02.2019 року старшим державним виконавцем Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Опята Ю.Ю. винесено постанову про арешт майна боржника, а саме за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Натомість, як встановлено із матеріалів подання, постанова про відкриття виконавчого провадження та інші копії постанови державного виконавця надсилались боржнику за адресою: АДРЕСА_4 , тоді як у виконавчому листі №145/982/16-к виданого 21.12.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області зазначено - ОСОБА_1 в даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Крім того, на запит державного виконавця Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Департаментом інформатизації МВС України 12 березня 2019 року повідомлено місце відбування покарання боржника.
За такого, ОСОБА_1 вважається не повідомленим про початок примусового виконання рішень.
13.03.2018 року заступником начальника відділу Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, ОСОБА_2 здійсненний вихід за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складений акт, відповідно до якого встановлено, що на стук у двері та дзвінки ніхто не відчинив.
12.08.2019 року заступником начальника відділу Заводського ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, ОСОБА_3 здійсненний вихід за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складений акт, відповідно до якого встановлено, що на неодноразові стуки у двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідів у вищевказаній квартирі тривалий час ніхто не проживає.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець при здійсненні виконавчого провадження має певні права, в тому числі: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення (п.4 ч.3).
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено в ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо державним виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску виконавця.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Проте, як встановлено у судовому засіданні, державним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до житла боржника, для належного його повідомлення, які не потребують примусового проникнення до житла. Навіть відсутні докази про направлення та отримання боржником постанов державного виконавця, що порушило його право на добровільне виконання рішення або оскарження постанов.
У поданні приватний виконавець посилався на те, що він здійснював вихід за адресою АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій, однак доступу йому не було надано, про що був складений акт.
Проте, жодного доказу, що свідчить про перешкоджання боржника ОСОБА_1 вільному доступу до його житла державним виконавцем суду не надано. А та обставина що боржником не забезпечено безперешкодного доступу до житла, житло зачинено, не може свідчити про перешкоджання у доступі до нього та ухилення боржника від виконання судового рішення. До того ж, боржник відбуває покарання в місцях позбавлення волі і взагалі не повідомлений державним виконавцем про проведення виконавчих дій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дане подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла боржника є недоведеною, та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла власників будинку (квартири) та осіб, які в ньому проживають, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 11-13, 258-260, 263, 439 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Щербатюка А.І. про примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Заводський районний суд міста Миколаєва.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 23.08.2019 року.
Суддя: З.М. Сухаревич