Ухвала
про залишення скарги без руху
23 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 336/3106/16
провадження № 51- 4156 ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 червня 2019 року,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , у якій вона порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення в касаційному порядку, керуючись при цьому положеннями статей 350,383,398,400-1, 400-20,400-21,400-22 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) та вважає, що суд порушив права засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням захиснику ОСОБА_4 строку для усунення недоліків на таких підставах.
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 2012 року (далі - КПК) пунктами 3, 4 ч. 2 передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
- судове рішення, що оскаржується;
- обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
- вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак, як убачається зі змісту скарги, скаржниця вищевказаних вимог закону не дотрималася.
Так, у скарзі захисник ОСОБА_4 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, однак не зазначила при цьому підстав перегляду судового рішення, з урахуванням положень ст. 438 КПК. Зокрема, захисник у скарзі вказала лише про неврахування апеляційним судом усіх доводів апеляційної скарги, не зазначивши належних обґрунтувань, які норми закону порушено судом та у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При вирішенні питання про наявність підстав, визначених положеннями ст. 438 КПК, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Проте, у скарзі захисник також посилається на те? що суд першої інстанції при постановленні вироку не виконав вимоги ст. 94 КПК щодо повного, всебічного та неупередженого дослідження усіх доказів в провадженні та надала до скарги копію вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 травня 2018 року щодо ОСОБА_5 , але при цьому скаргу подала на ухвалу апеляційного суду, не зазначивши щодо вироку жодних вимог до суду касаційної інстанції.
На думку Суду, захиснику ОСОБА_4 необхідно уточнити доводи скарги в частині оскарження судових рішень, в тому числі й щодо вироку, та визначитись з підставами перегляду судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням положень ст. 438 КПК.
Крім цього, захисник ставить питання про перегляд в касаційному порядку судового рішення, керуючись положеннями статей 350,383,398,400-1, 400-20,400-21,400 - 22 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року),однак вказані норми процесуального закону, передбачені Главою 32, 32-1 КПК 1960 року втратили чинність, тому перегляд Верховним Судом судового рішення відповідно до цих норм є неможливим, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених чинним КПК в редакції 2012 року.
Враховуючи зазначене, при поданні касаційної скарги на судові рішення, захиснику необхідно визначитись, якими нормами процесуального закону вона керується, з урахуванням положень чинного КПК.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 .
Згідно із ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху та встановлюється строк для усунення допущених недоліків.
При повторному зверненні до суду скаржницею має бути підтверджено, що нею не пропущено цього строку.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 червня 2019 року, залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3