Ухвала
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 644/1450/18
провадження № 61-13631ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», про відшкодування майнової шкоди,
У лютому 2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 19 080,48 грн.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова рішенням від 19 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Харківський апеляційний суд постановою від 10 червня 2019 року апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнив. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2018 року скасував і ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у рахунок відшкодування майнової шкоди 18 500 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 4 271,09 грн.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про малозначність даної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В оскаржуваній постанові апеляційного суду вказано, що вона може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
12 липня 2019 року подана до Верховного Суду касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року і залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2018року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України«Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року становить 1 921 гривня.
У даній справі ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100 грн).Тому, відповідно до статті 19 ЦПК України, справа є малозначною.
В обґрунтування права на касаційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Доводи ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення(пункт 8).
Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, і випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не доведені, а судом не встановлені, відповідно до положень, викладених у пункті 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко