П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/3320/18
Категорія: 112040100 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту: 16.04.2019 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Рощіній К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У грудні 2018 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Миколаївській області від 23 листопада 2018 року №МК2024/14/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 558 450 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідач безпідставно ототожнює цивільно-правові правовідносини, які мають місце в даному спорі, із трудовими правовідносинами, оскільки визначальною ознакою цивільного договору на виконання робіт є кінцевий результат таких робіт, а не процес праці, а тому штраф накладено безпідставно.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що фактично між ФОП ОСОБА_1 і працівниками склались трудові правовідносини, так як за цивільним договором встановлюється початковий і кінцевий термін виконання робіт, такі роботи виконуються особою власними силами, в той час, як наймані позивачем працівники підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №МК2024/14/АВ/П/ТД-ФС від 23 листопада 2018 року, відмовлено.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- предметом укладених між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договорів є кінцевий результат, а не процес праці, також позивач надає суду квитанції про сплату ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску на дохід по цивільно-правовим договорам, що свідчить про реальність зазначеного договору та його виконання сторонами у встановленому законом та передбаченого договором порядку;
- Управління Держпраці у Миколаївській області провело позапланову перевірку за відсутності правових підстав.
14 липня 2019 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшли письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази направлення виклик/повідомлення щодо розгляду справи про притягнення апелянта до відповідальності.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
30 жовтня 2018 року на підставі наказу від 26 жовтня 2018 року №368 та направлення №719 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання, відповідач провів інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , результати якого оформлені актом №МК 2024/14/АВ.
Як зафіксовано актом №МК 2024/14/АВ, позивач здійснює підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі в п'ятьох неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Під час інспекційного відвідування, посадові особи Держпраці відібрали пояснення у ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , з яких слідує, що всі ці особи працюють продавцями у ФОП ОСОБА_1 . До перевірки були надані цивільно-правові договори, укладені із названими особами, але відповідач зробив висновок про те, що незважаючи на наявність таких договорів, фактично між позивачем і ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 мають місце трудові правовідносини і ці особи були допущені до роботи без укладення трудового договору. Зазначені обставини відповідач розцінив як порушення позивачем вимог ч.1 ст. 21, ч.ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України.
23 листопада 2018 року уповноваженими посадовими особами Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу №МК2024/14/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення вищенаведених вимог КЗпП України, що виявилось у допущенні осіб до роботи без укладення трудового договору, на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України, ФОП ОСОБА_1 оштрафовано на 558 450 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що за своєю юридичною суттю, надані позивачем договори, не є договорами про надання послуг, у розумінні ст. 901 ЦК України, так як ними на фізичних осіб покладається виконання необмеженого і невизначеного (не індивідуалізованого) обсягу роботи, що відповідає змісту трудового договору, тобто в даному випадку, предметом договорів є процес праці - продаж товарів, а не наперед визначений результат.
Судова колегія, в цілому погоджується, з висновком першої інстанції про те, що надані позивачем договори, не є договорами про надання послуг, а по суті предметом договорів є процес праці - продаж товарів.
Разом з цим, судова колегія вважає необхідним акцентувати увагу на тому, що судом першої інстанції не було досліджено порядок розгляду справи про накладення штрафу на ФОП Ростягаєву, що призвело до порушення прав останньої.
Згідно п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509) уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п.4 Порядку №509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Відповідно п.6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Так, для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Відповідно п.7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п.6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства судова колегія приходить до висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Так, повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п'ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Відповідно до п.5 Порядку №509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Якщо особа з'явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п'ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.
З матеріалів справи вбачається, що лист з повідомленням №16/5142 про розгляд справи було направлено позивачу 16 листопада 2018 року.
23 листопада 2018 року уповноваженими посадовими особами відповідача прийнято постанову про накладення штрафу на позивача.
Тільки 14 грудня 2018 року вищезазначений лист №16/5142 було вручено особисто ФОП ОСОБА_1
Обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення відповідача не встановлено.
Таким чином, відповідач не довів, що про розгляд справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.
За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною і підлягає скасуванню.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18.
Судова колегія вирішує питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1 762 грн., що підтверджується квитанцією №18933274 від 28 грудня 2018 року та 3 822,60 грн., що підтверджується квитанцією №N1DJL52604 від 11 січня 2019 року, та за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 8 376,75 грн., що підтверджується квитанцією №20458944 від 24 квітня 2019 року.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та з неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, судова колегія, керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.1, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст.328 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Миколаївській області від 23 листопада 2018 року №МК2024/14АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 558 450 грн.
Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39787411) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 5 584,60 грн. за подачу адміністративного позову та 8 376,75 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.