23 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 808/1867/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року в адміністративній справі №808/1867/18 (склад суду першої інстанції: головуючий суддя Новікова І.В., судді Бойченко Ю.П., Прасов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач в травні 2018 року звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просив:
- визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови йому в перерахунку пенсії по інвалідності у розмірі п'яти мінімальної заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати пенсійний орган перерахувати та виплатити йому пенсію з 01.10.2017 року, з урахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 pоку №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а відтак дія норми частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на нього не поширюється.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
28.05.2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року за виключними обставинами, в якій позивач просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування заяви зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак він має право на перерахунок пенсії.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року не має зворотної дії у часі та не розповсюджується на правовідносини між сторонами, які виникли у квітні 2018 року, у суду відсутні підстави для скасування рішення пенсійного органу від 04.04.2018 №131/І-9, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами в повному обсязі.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.
Рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Враховуючи викладене, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визнано неконституційним, втратило чинність саме з 25.04.2019 року на підставі норм статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Отже, як на час виникнення спірних правовідносин - відмови відповідача у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, так і на час ухвалення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, положення частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині словосполучення «дійсної строкової» були чинними та підлягали застосуванню відповідачем та судами.
За таких обставин, оскільки рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року не має зворотної дії у часі та не розповсюджується на правовідносини між сторонами, які виникли у квітні 2018 року, відсутні підстави як для скасування рішення рішень судів, так і для скасування рішення відповідача від 04.04.2018 року №131/І-9, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що з 25.04.2019 року (тобто з дати втрати чинності положеннями частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині словосполучення «дійсної строкової»), позивач може звернутися до органу Пенсійного фонду України, в якому він перебуває на обліку, для вирішення питання призначення пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, обов'язковою умовою для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, за пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, є те що рішення суду на час перегляду ще не виконано.
При розгляді заяви позивача про перегляд за виключними обставинами рішення суду, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено в даній справі судові рішення, які підлягали виконанню та не були виконані.
Суд звертає увагу на те, що перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме: лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п.51-52 рішення Європейського Суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Рябих проти Росії»).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, висновки щодо застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, викладені Верховним Судом у постановах від 15 травня 2019 року у справі №640/20317/16-а, від 16 квітня 2019 року у справі №318/2132/14-а, які враховуються судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року в адміністративній справі №808/1867/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року в адміністративній справі № 808/1867/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва