Справа № 580/734/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
22 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів Лічевецького І.О.,
Степанюка А.Г.,
при секретарі судового засідання Мідянці А.А.,
за участю учасників судового процесу:
від позивача (апелянта): ОСОБА_1,
від відповідача: Михно Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування індивідуального акту, зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, відповідно до змісту якого просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.12.2018 № 122-н «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці та преміювання ОСОБА_1 за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2018 року»;
- зобов'язати Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради повторно розглянути заяву від 13.12.2018 щодо нарахування і виплати позивачу премії та надбавки за високі досягнення у праці за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2018 року з урахуванням положення про преміювання.
На обґрунтування вказаних позовних вимог, позивач зазначив, що фонд оплати праці на 2018 рік на посаді заступника директора департаменту - начальника юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, сформовано відповідно до розшифровки до штатного розпису і кошторису на 2018 рік, затвердженого міським головою 20.02.2018 має наступні щомісячні складові: оклад - 5723 грн., ранг - 100 грн., надбавка за вислугу років (15%) - 873 грн. 45 коп.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (100%) - 6696 грн. 45 коп.; премія (400%) - 22892 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 3023 грн. 74 коп.; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 3023 грн. 74 коп., проте йому встановлено надбавку за високі досягнення у праці та преміювання в наступних розмірах: березень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; квітень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; травень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; червень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; липень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; серпень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; вересень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія.
На думку позивача, п. 2.3 Положенням про преміювання керівництва міської ради та її виконавчого комітету, а також працівників виконавчих органів Черкаської міської ради, що затверджене рішенням Черкаської міської ради від 25.10.2016 №2-1159 передбачено, що підстави для зміни розміру преміювання обов'язкового зазначаються в тексті відповідного розпорядчого документу, проте в наказі департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.12.2017 №122 відсутні жодні підстави для зменшення розміру преміювання, як це визначено в Положенні.
Позивач стверджує, що за період із березня 2018 року по вересень 2018 року належним чином та у повному обсязі виконував обов'язки заступника директора департаменту-начальника юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, що визначені відповідною посадовою інструкцією, тому за період із березня 2018 року по вересень 2018 року має право на отримання надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 100%.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість рішення суду першої інстанції, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 по справі № 2340/3245/18 визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови від 13.08.2018 №377-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Також, вказує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 по справі №823/1519/18 визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови від 15.03.2018 №94-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Крім того, звертає увагу, що в оскаржуваному наказі від 22.12.2018 №122-н не зазначено жодної підстави для розміру преміювання, як це визначено у Положенні про преміювання керівництва міської ради та її виконавчого комітету, а також працівників виконавчих органів Черкаської міської ради, що затверджене рішенням Черкаської міської ради від 25.10.2016 №2-1159.
Жодних доказів невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків в оскаржуваному наказі відповідачем не визначено.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що виплата надбавки та премії є правом роботодавця, а не його обов'язком, відтак відсутні підстави для висновків щодо недотримання відповідачем своїх обов'язків при виплаті позивачу премії та надбавки за високі досягнення у праці.
Також відповідач вказує, що керівництво департаменту не доручало ОСОБА_1 виконати додатковий обсяг завдань, останній не займався розробленням проектів нормативно-правових актів, не проводив експертизу проектів таких актів.
Таким чином, відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги викладені в апеляційній скарзі та у відзиві відповідно.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами, згідно з розпорядженням від 13.03.2015 №55-р/к/ «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено 16.03.2015 на посаду заступника директора департаменту-начальника юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, як такого, що зарахований до кадрового резерву, в порядку переведення з посади заступника начальника відділу судового супроводу юридичного управління цього департаменту.
13.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату за період із березня по вересень 2018 року премії та надбавки за високі досягнення у праці.
22.12.2018 наказом відповідача №122-н встановлено позивачу надбавку за високі досягнення у праці та преміювання в наступних розмірах: березень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; квітень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; травень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; червень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; липень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; серпень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія; вересень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія.
Не погоджуючись з даним рішенням та вважаючи його таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виплата надбавки за високі досягнення у праці та премія є правом роботодавця, а не його обов'язком, тому відсутні підстави для висновків щодо недотримання відповідачем своїх обов'язків про виплату премії та надбавки за високі досягнення у праці і відповідно поновленню прав позивача шляхом їх стягнення.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
За правилами статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 розділу VII Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
У силу вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати включає:
- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно вимог статті 13 вказаного Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 затверджено порядок структури та умови оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів (далі - Постанова №268).
Згідно пункту 1 вказаної постанови умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48 - 54 і 57 до вказаної Постанови.
При цьому, пунктом 2 Постанови №268 надано право керівникам органів, зазначених у п.1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи) - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.
Крім того, підпунктом 2 п.2 Постанови №268 закріплено право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
Як встановлено судом першої інстанції, у Департаменті управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради діє Положення про преміювання керівництва міської ради та її виконавчого комітету, а також працівників виконавчих органів Черкаської міської ради, що затверджене рішенням Черкаської міської ради від 25.10.2016 №2-1159 (далі - Положення).
Згідно п. 1.1 Розділу І Положення метою преміювання є посилення стимулювання відповідального та професійного ставлення працівників до виконання своїх обов'язків, ініціативного і творчого підходу до вирішення поставлених завдань, виходячи із індивідуальної праці та оцінки особистого вкладу в загальні результати роботи, підвищення її ефективності та якості, забезпечення належного рівня трудової та виконавської дисциплін.
Основні критерії для преміювання працівників наведені у п.2.2 Положення, відповідно до яких такими критеріями є: зразкове виконання посадових обов'язків, вирішення питань, які входять до компетенції підрозділу; своєчасне і точне виконання доручених завдань, виконання рішень міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, доручень керівництва; розробка та впровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи; своєчасна і якісна підготовка матеріалів, які вносяться на розгляд міської ради і виконавчого комітету, міського голови; шанобливе ставлення до громадян, своєчасний і якісний розгляд їх звернень, усунення причин, що породжують скарги громадян; дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни; постійне підвищення свого професійного рівня та кваліфікації; виконання додаткового обсягу завдань.
Пунктом 2.4. Розділу ІІ Положення передбачено, що розмір щомісячної премії залежить від виконання показників, зазначених в п. 2.2, та особистого внеску в загальні результати роботи.
Преміювання службовців здійснюється на підставі розпорядчих документів керівників виконавчих органів (п. 2.3 Розділу ІІ Положення).
Разом з тим, як вірно відзначено судом першої інстанції, ні приписи Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ні норми Постанови №268, ні Положення, не містять імперативної норми щодо обов'язку роботодавця нараховувати та виплачувати надбавку за високі досягнення у праці та премію.
Преміювання не є складовою заробітної плати, а є іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами, встановлення яких здійснюється шляхом прийняття керівником підприємства, на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції, рішення про преміювання осіб у межах фонду оплати праці та в залежності від їх вкладу в загальні результати роботи.
Як свідчать матеріали справи, оцінюванням ефективності виконання посадових обов'язків заступника директора департаменту - начальника юридичного управління департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Стойка А.Ю. здійснював безпосередньо його керівник, директор департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради - Шабанов В.І.
У наказі відповідача №122-н від 22.12.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», а також Положення про преміювання керівництва міської ради та її виконавчого комітету, а також працівників виконавчих органів Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25.10.2016 №2-1159, на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.12.2018, позивачу встановлено надбавку за високі досягнення у праці та преміювання в наступних розмірах:
- березень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія;
- квітень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія;
- травень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія;
- червень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія;
- липень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія;
- серпень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія;
- вересень 2018 - 10% надбавка та 40% - премія.
Враховуючи, що відповідний керівник має право та повноваження на власний розсуд оцінювати працівника та повноту виконанням ним умов трудового договору, та оскільки виплата надбавки за високі досягнення у праці та премія є правом роботодавця, а не його обов'язком, тобто належить до дискреційних повноважень, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав щодо недотримання відповідачем своїх обов'язків при виплаті позивачу премії та надбавки за високі досягнення у праці.
Рішення про зменшення премії та надбавки за високі досягнення у праці, по своїй суті, є застосуванням встановлених відповідно до законодавства умов оплати праці.
Посилання апелянта на добросовісне виконання своєї роботи та безпідставного позбавлення премії у розмірі 100%, або преміювання у меншому розмірі ніж іншим працівникам, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідному керівнику установи, в якій працює працівник, надано право визначати чи заслуговує останній премії та надбавки за високі досягнення у праці чи ні, якщо заслуговує, то в якому розмірі.
Твердження апелянта, що ним виконуються належним чином доручення та свої посадові обов'язки з огляду на рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі №823/1519/18 та рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі №823/1519/18 у справі №2340/3245/18 суд відхиляє, оскільки у вказаних справах надається оцінка протиправності розпоряджень міського голови від 15.03.2018 №94-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та від 13.08.2018 №377-р/в/ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », які є у розумінні статті 78 КАС України правовою оцінкою, що не є обов'язковими для суду при розгляді іншої справи, у той час як у даній справі оскаржується наказ відповідача про встановлення надбавки та преміювання позивача.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що премія та надбавка за високі досягнення у праці службовця місцевого самоврядування є не обов'язковою складовою заробітної плати, її призначення є правом, а не обов'язком відповідача, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Отже, проаналізувавши всі доводи апелянта, колегією суддів встановлено, що вони не спростовують зазначених вище висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Лічевецький
А.Г. Степанюк